|
ДЛЯ ВАС, БАТЬКИ
Пам'ятка для батьків
Заповіді дітей для мам, тат, бабусь та дідусів
Рекомендації щодо виховання дитини
Батькам про дошкільну освіту В Україні дошкільна освіта дітей п’ятирічного віку стала обов’язковою. Малюк може отримувати дошкільне виховання в сім’ї лише до досягнення п’ятирічного віку, а держава надалі має забезпечити обов’язкову дошкільну освіту. Оптимальний варіант дошкільної освіти, звичайно, дитячий садок. У дитсадках є групи з короткотривалим перебуванням дітей у закладі. Садочки поступово переходять на 12-годинну роботу, але цей процес відбувається лише там, де батьки написали колективну заяву. Але, якщо в садочок все ж потрапити не вдалося, можна звернутися до найближчої школи. Там організовуються суботні та недільні групи для дошкільнят. Крiм того є будинки творчості чи розвиваючі школи. Обов’язковість дошкільної освіти для дітей п’ятирічного віку не означає заміну дошкільної освіти на шкільне навчання. Основна форма навчання для п’ятирічок – це гра. Дітей мають підготувати до самостiйності, навчити поводитися у колективі, спілкуватися, дотримуватися певних правил поведінки. П’ятирічну дитину на навчання віддавати не обов’язково вже з вересня. Це можна зробити впродовж усього навчального року. Заняття не обов’язково вiдвiдувати щодня, можна лише кілька разів на тиждень. Не обов'язково, щоб дитина проводила в дошкільному закладі увесь день, достатньо лише кілька годин.Якщо батькам усе-таки не вдасться дати дитині дошкільне виховання, при влаштуванні до першого класу наступного року проблем не передбачається. Ніяких документів про отримання дітьми дошкільної освіти Міністерство поки що не вимагає. Оформлюючи дитину до першого класу , потрібно буде принести заяву від батьків, медичну довідку про стан дитини, довідку дільничного лікаря про епiдемiологiчне оточення та свідоцтво про народження. Здається, батьки самі мають розуміти, що дошкільна освіта дає дитині змогу підготуватися до школи морально. Першокласники, що плачуть на Першому дзвінку, коли потрібно відійти від мами, виглядають не зовсім органічно на шкільному подвір’ї.Що корисне для дитини: няня чи дитсадок? Пестити й плекати своє чадо в домашній обстановці чи припоручити його незнайомим особам у чужому місці? Що вибрати для дитини: няньку, як це стало модно останнім часом, дитячий садочок, що ледве не в кожного другого залишив моральну травму з дитинства, дитячі центри, які прогризуть дірку у вашому бюджеті, чи просто бабусю з дідусем, які виховають дитятко за старими добрими традиціями іноді зайвого консерватизму? Однозначної відповіді на це каверзне запитання, на жаль, немає. Звичайно, багато хто з нас, пройшовши "дитсадкове загартування", уже зараз упевнено беруть своїх дітей за руку й направляються до найближчої філії дитячих доль. А по дорозі згадують, як мило було перемальовувати паперових звіряток, співати й танцювати в маленькому актовому залі, грати в "снігову королеву" з бурулькою в роті... Так, справді, на перший погляд, це найбезтурботніший, але й дуже важливий період нашого життя. Саме в дитсадках ми вчилися читати й писати, спілкуватися, ділитися, знаходити компроміси, виконувати завдання вихователів, ставали більш дисциплінованими й самостійними. Ми вчилися основам різних видів мистецтв і наук, а в ситуації повзункової конкуренції домагалися все кращих результатів у своєму розвитку. І це давало нам можливість прийти в школу з уже гордо піднятою головою. Підійдіть до питання "дитсадок і чадо" помірковано - тоді ви зможете перетворити перебування в цьому місці для дитини в найсолодший спогад дитинства. Насамперед, почекайте, поки вашому сину або доні не виповниться 3-4 роки. Саме в цьому віці, вважають психологи, дитина найбільш готова до нової соціальної ролі, прагне самостійності, відчуває потребу в спілкуванні з карапузами-однолітками. Дитина, молодша за 3 роки, більш вразлива до "покинутості". А дошкільник, старший 4, довше буде адаптуватися в нових умовах. Найголовніше, девіз всіх батьків "вустами дитини промовляє істина" ніхто не скасовував. Якщо чадо скаржиться, вередує, то не варто просто закривати вуха. Навіть його хвороби можуть виникати не на рівному місці. Завжди розпитуйте дитину про те, як минув у дитсадку день. І більше часу проводьте з дитиною, щоб вона не почувалася покинутою. Деякі "просунуті" батьки вважають ідеальним варіантом для свого чада найняти няньку. Так, індивідуальний підхід може виховати в людині справжню особистість, причому більш-менш здорову Але пам’ятайте, нянька не замінить спілкування з дітьми. А школа з такою величезною кількістю однолітків може стати для дитини справжнім шоком. Так сталося з моїм однокласником, що прийшов з рідної оселі відразу в другий клас у ролі вундеркінда. Так, у науках він випереджав своїх однолітків, які вже другий рік не могли до пуття читати, писати, рахувати. Тільки от імідж ізгоя закріпився за ним на багато років після його криків "мама!" і заяв "я хочу пісяти", замість завченої тоді другокласниками фрази "можна я вийду". Я не кажу вже про "ходіння під себе" від розгубленості... І навіть щоденна пісочниця в цьому сенсі після няниного виховання не зможе повноцінно замінити дитячі спецустанови, де діти не тільки спілкуються, а й учаться виконувати разом завдання, на них покладається перша відповідальність і перші зобов'язання. Тому в такому випадку нянине виховання необхідно чергувати з відвідуванням дитиною дитячих секцій, гуртків, центрів. У такі заклади, швидше за все, доведеться ходити разом з малям (наприклад, у вихідні), тому що тут акцент робиться не на догляді за ним, а на розвитку дитячих здібностей і талантів. Найголовніше - при виборі дошкільного виховання вашої дитини згадайте себе. Чого особисто вам не вистачало, а чого було надлишок у вашому дитинстві. Згадавши минуле, ви зможете якісно підживити квіти свого життя.
|