Спеціальний дошкільний навчальний заклад(ясла-садок) № 29 "Червона шапочка"

 





СТОРІНКА МУЗИЧНОГО КЕРІВНИКА

 

Музкерівник: Шумська Наталя Миколаївна 

 

 

КОНСУЛЬТАЦІЇ ДЛЯ ВИХОВАТЕЛІВ ТА БАТЬКІВ

Вплив музики на психічну діяльність дитини

Музика володіє сильним психологічним впливом на людину. Вона впливає на стан нервової системи (заспокоює, розслаблює чи, навпаки, розбурхує, збуджує), викликає різні емоційні стани (від умиротворення, спокою та гармонії до неспокою, пригніченості або агресії).
У зв'язку з цим важливо звернути увагу на те, яку музику слухаєте ви і ваші діти.
Збуджуюча, гучна музика, що виражає агресивний настрій, позбавляє людину (і дорослого, і дитини) стану врівноваженості, спокою, а при певних умовах (наприклад, на рок-концертах) спонукає до руйнівних дій. Особливо протипоказана така музика при гіперзбудливості, розгальмованим дітям зі слабким контролем, тому що вона підсилює прояви негативних властивостей у поведінці дитини.
Спокійна музика, що викликає відчуття радості, спокою, любові, здатна гармонізувати емоційний стан як великого, так і маленького слухача, а також розвивати концентрацію уваги.

Музику можна слухати перед сном, щоб допомогти дитині заспокоїтися і розслабитися. Коли дитина ляже в ліжко, увімкніть спокійну, тиху, мелодійну, м'яку музику і попросіть її закрити очі і уявити себе в лісі, на березі моря, в саду або в будь-якому іншому місці, яке викликає в неї позитивні емоції. Зверніть увагу дитини на те, як розслабляється і відпочиває кожна частина її тіла.
Ще з давніх часів люди помітили, що людський голос і звук взагалі володіють сильним впливом. Так, звук східного духового інструменту Панг вводить змію в стан, подібний гіпнозу. Вібрації людського голосу в одному випадку мають лікувальну дію (що здавна використовувалося народними цілителями), а в іншому - може заподіяти людині шкоди.
Мова людини є найсильнішим чинником впливу, як на оточуючих, так і на того, хто говорить. Наш внутрішній стан, наші думки, ставлення до світу виявляються в змісті промови, в її інтонаційному забарвленні. А те, що ми говоримо і як це вимовляємо, у свою чергу відкладає відбиток на психологічний стан слухача, впливає на наші стосунки з ним. Наприклад грубий, різкий голос дорослого може викликати у дитини сильний переляк і стан заціпеніння. Постійно роздратований, незадоволений голос породжує у слухача відчуття, що його не люблять і не сприймають як особистість. А відмова в чому-небудь, виголошена спокійним, м'яким, співчуваючим голосом допомагає дитині легше примиритися з незадоволеністю її бажання.

 

 

Дитина та музика

 

Музика для дитини - світ радісних переживань. Щоб відкрити для неї двері у цей світ,треба розвивати у неї здібності і перш за все музичний слух та емоційний відгук. Інакше музика не виконає своєї виховної функції. Якщо дорослий якомога ближче стискається зі світом дитинства. Якщо вони разом мріють, фантазують, сміються і грають,то діти відчуваючи цю близкість дорослого, відкривають їм свої таємниці, почуття та емоції. Як це прекрасно - знайомити дітей з музикою. Діти дуже люблять слухати.Треба більше і більше співати дітям без музичного супроводу, щоб вони не тільки слухали, але й розуміли, про що ця пісня, вслуховувались у звучання слів та словосполучень.

Музика,як і художнє слово чи картина, повинна стати для дітей способом вираження почутів,настрою,Ідей.Слухання музики розвиває інтерес до неї,любов,розширює кругозор,підвищує музичне сприйняття.Музика для слухання буває вокального і інструментального.Це можуть бути пісні виконані батьками,чи музичні твори у грамзапису,ауді та відео записи.Для кращого запам”ятовування пісні,чи музичного твору,можна асоцціювати його з тим,що бачить дитина навкруг себе. Намалювати те, про що вона чула.Дуже гарно запам”ятовують діти пісні з мультфільмів, тому,що вони сприймають пісню образно, відносно того чи іншого героя.Батьки повинні вчити дитину любити пісню,насамперед народну пісню, тому що народна пісня має художньо-виховну цінність.

Для розвитку ритмічного сприйняття треба користуватись музичними інструментами.Але в домашніх умовах це можуть бути такі предмети: ложки,палички, камінці,капронові пляшечки чи коробочки,яки наповнюють крупою,горохом,квасолею.І граючи на такому інструменті,дитина покращує виконання пісні,і одержує велике задоволення.
Для розвитку танцювальних навичок потрібно як умога більше розвивати у дитини потребу в рухах.Давати можливість розвивати танцювальну творчість, щоб дитина одержувала максимум задоволення.
Якщо музика визиватиме у вашої дитини позитивні емоції, вона сприйматиме навколишній світ гармонійно і оптимально.

 

Музичне виховання дитини в сім′ї

Діти, які частіше знайомляться з музикою, мають більш багатші почуття, вони частіше звертають увагу на почуття і переживання інших людей. Краще, швидше і повніше вбирають у себе все нове, як правило добре навчаться в школі.
Багато дітей дуже ємоційні. Вони відчувають велику потребу в художніх враженнях, в активному прояві своїх почутів. Ті, хто зблизька спостерігають за життям маленьких дітей, знають з яким натхненням малята співають, танцюють.
Зацікавленність до музики і музичні здібності виявляються у дітей по різному. Багато з них із великим інтересом слухають музику і співають, інші до музики ніби то байдужі. Іноді вважають, що такі діти від природи не музичні, у них немає слуху і розвивати його безперспективно. Така точка зору невірна. У кожної дитини можливо пробудити зацікавленність і любов до музики, розвивати музичний слух та голос. Це підтверджує життєва практика і наука. Привчати дитину до музики в домашніх умовах потрібно з самого раннього віку. Робити це потрібно різними способами: співати дитині пісні, привчати слухати платівки, музичні записи, дитячі музичні радіо та дивитися музичні телепередачі. Якщо є можливість водити дитину на концерти.

Треба прагнути до того, щоб діти не просто раділи музиці, а вчилися переживати закладенні в цю музику почуття. Треба розмовляти з дитиною, питати в неї:
-яка це музика, весела чи сумна? Спокійна чи навпаки? Що така музика може розповісти? Що під неї хочеться робити?
-пропонувати дитині самостійно дати назву музичному твору. З'ясувати, чому саме так вона хоче його назвати.

Такі питання викликають інтерес дітей до слухання і розвивають творчі здібності малечі.
Розвивати вміння емоційно переживати музику допомогає також читання казок, оповідань, тому що переданний словесно сюжет і переживання героїв дітям більш доступний.
Діти дуже люблять повторно слухати музику, яка їм сподобалась. Іноді можно загадувати загадки: співати мелодію без слів і запитати яка це пісня. Таким чином непомітно дитина привчається до музики. В наслідок такої роботи батьки зрозуміють, те що дітей без слуху немає. Є діти у яких ще невиявляються музичні здібності і треба допомогти їм розвиватися: більше співати, слухати музику, танцювати. Треба створити в сім'ї атмосферу любові до музики, якомого схвалювати потребу дитини проявиляти себе в музиці. Треба пам'ятати, що це приносить дитині радість і робить її добрішою.

 

 

 Музика в житті дитини
Музичні здібності у дітей можуть виявлятися дуже рано, а їх відсутність (що може здатися вам на перший погляд) не можна вважати дійсним. Основою основ музичного розвитку дитини є емоційне сприйняття, відгук на музику. Тільки ваше захоплення і турбота про залучення малюка до музики, створення навколо нього музично-естетичного середовища і необхідні при цьому знання допоможуть заложити в дитині „ядро" музичності.Тепер настав час поговорити про вас, шановні батьки, як перших вчителів музики. Якщо ваша дитина виховується змалечку не в яслах, а вдома, то треба швидше освоювати свою нову роль. Батькам, які мають музичну освіту, буде набагато легше. Матусям і татам, які не мають музичної підготовки, зовсім не обов"язково мати яскраві вокальні і танцювальні дані. Достатньо вміти співати „чисто", і правильно інтонувати музичні мелодії, виразно виконувати танцювальні рухи. Буде дуже добре, якщо у вашому репертуарі будуть українські народні пісні, дитячі пісеньки, пісеньки-забавки, пісеньки-потішки. Спробуйте співати маленькому колискову перед сном, а коли прокинеться і покличе вас, прийдіть до нього з усмішкою, ласкаво наспівуючи його ім"я декілька разів.Для однорічної дитини характерне наслідування. Дорослий виконує рухидіти повторюють: оплески в долоні („ладки-ладки"), повороти кисті рук („ліхтарики"), притупування, кружляння, та інші прості, нескладні, але виразні рухи. Маленькі діти з радістю виконують танцювальні рухи під спів дорослого. Дитині дуже сподобається, коли дорослий виконує на металофоні, або на іншому інструменті нескладну мелодію. Покажіть малюку, як треба грати на бубні або барабані, брязкальцях; допоможіть йому простукати будь-який ритм мелодії. Частіше використовуйте музичні іграшки: триолу, баянчик, гармошку, трикутник, сопілку тощо. І ще. Не забувайте про естетичне навколишнє. Дитина змалечку все бачить, все помічає. Якщо ви хочете, щоб ваша дитина була доброю, зрозумілою, чутливою до людей, то пам'ятайте, що всі цінні якості людини можуть бути виховані мистецтвом, якщо починати все з самого раннього віку.
Хочете розвинути здібності... за допомогою музикиСумний факт - близько 70% дітей мають низьку успішність у школі. Погано засвоюється рідна мова і математика, історія й іноземна мова. Психологи вважають універсальним засобом поліпшення успішності з всіх предметів регулярні заняття музикою. Причому, чим раніше вони почнуться, тим краще буде результат.Діти, які займаються музикою (навіть без особливого бажання!) посидючіші, працелюбніші від своїх ровесників. Музика розвиває усі види сприйняття: слухове, зорове, асоціативне, чуттєве. Вона впливає на всі види пам"яті: зорову, моторну, образну. Виховані в любові до музики діти чутливіші емоційно, а отже, у них виникає менше проболем у спілкуванні.Причини безграмотного письма криються не в небажанні дитини вчити правила. Просто в ранньому віці у малюка не були сформовані зв"язки між слуховим аналізатором і руховою системою. На слух учень усе сприймає правильно, але точно записати сказане не може і постійно замість правильно почутого звука відтворює неправильну букву. Саме тому так важко буває навчити дитину висловлювати розгорнуту думку, трансформувати фрази в слова і навпаки, користуватися розділовими знаками, виділяючи значеннєві частини тексту. Гра на музичному інструменті формує почуття ритму, координує слух і моторику рук і пальців. Кожна рука має свою нотну партитуру. Права - верхній ряд. Ліва - нижній. Вам це здається примітивним ? Проте дитина непомітно вчиться синхронізувати різноманітні дії і сприймати абстрактні поняття.Будь - яку мелодію можна „розрахувати", розкласти на складові частини. Освоюючи музичну грамоту, малюк осягає основи логічного мислення. Ноти пишуться одна над одною, вони графічно схожі, але діти ніколи не переплутають ноти, які належать до різних октав. Так само вони не сплутають порядкове розташування числа, правильно запишуть математичний вираз. Цього їх навчила нотна грамота.
 
 

Колискові пісні

Колискові пісні — ліричні пісенні твори, які виконуються матір'ю (рідним батьком чи іншими членами родини) над колискою дитини для того, щоб її приспати.Це один з найдавніших жанрів народної словесності, що сягає корінням міфологічного періоду творчості. Спостереження доводять, що не лише образно тематичною структурою, а й інтонаційно-ритмічною будовою вони споріднені із замовляннями.В минулому подібні пісні виконувались не тільки, щоб приспати дитину, а привернути до неї або відвернути від неї дію певних духовних сил, оберегти від зла.Більш сучасну групу текстів умовно можна назвати побутовою. Це твори, в центрі яких не стільки саме дитина і магічна дія слова на її ріст, здоров'я, щастя, а скоріше світ, в якому дитина живе — її дім, родина. Центральним у цій групі колисанок є образ матері. Вони сповнені мріями, думками матері про майбутню долю дитини. Оскільки єдиним слухачем є дитина, яка лише починає розуміти окремі слова і реалії дійсності, то у колискових використовується тільки найпростіша загальновживана лексика, у них нема складних поетичних прийомів і тропів. Основним виразником колискової пісні є мелодія, яка навіває дитині сон.Мати і дитя — це найпрекрасніший образ із загальнолюдської скарбниці духовності.Чуттєвий зв'язок, що з дня народження існує між матір'ю та дитям, дістає вірне відбиття у зворушливо щирих і безпосередніх колисанках. Всю любов, ніжність, бажання бачити своє дитя щасливим, розумним, здоровим, матір вкладає в невибагливі рядки і простеньку мелодію, організовану ритмом гойданням колиски.У багатьох колискових мотив присипляння пов'язаний з ще однією напівміфологічною істотою — котом. Кіт у слов'янських культах займає вагоме місце, він символ оберегу дому (спить на печі; стереже спокій; не відходить далеко від дому, завжди повертається).Монотонний тихесенький наспів і пестливі слова мають заспокоїти, приспати дитя, тому м'якесенькими лапками підступає до мальованої колисочки пухнастий, волохатий, муркотливий котик, голуби приносять на крилечках сон-дрімоту, і фантастичні Сонко і Дрімота в колискових піснях діють як люди, що цілком відповідають дитячому світосприйнятті.«Колискові пісні — жанр народної родинної лірики, специфічний зміст і форма якої функціонально зумовлені присиплянням дитини в колисці. Визначальний у колисковій пісні не смисловий, а звуковий (ритмомелодійний) компонент».«Колискові пісні — ліричні пісенні твори, які виконуються матір'ю (рідше батьком чи іншими членами родини) над колискою дитини для того, щоб її приспати» (Зоряна Лановик, Мар'яна Лановик). «Колискова пісня — один із жанрів дитячого фольклору, переважно коротенькі пісеньки, виконані зазвичай над дитячою колискою з чітко
шшзяачевою метою — приспати дитину» («Східнослов'янський фольклор. Словник наукової і народної термінології»). «Колискова пісня — термін фольклористичний. У народі ще й зараз вживають дієслівних форм: співати при колисці або співати кота. Вислів «співати кота» виник із звичаю, коли у нову колиску клали кота, гойдали його і наспівували при цьому колискової пісні. А після цього ритуалу клали до колиски дитину і співали їй, доки вона не засинала» (Анатолій Іваницький).«Колисанка (колискова пісня) — жанр народної ліричної пісні. Колисанку співає мати (зрідка бабуся), аби заколисати, залюляти, приспати, приспівати дитину. Колисанки переважно короткі. Ритм і темп — зумовлені темпом гойдання. Мелодія — наспівна, нескладна. Мета колисанки — відповідними рухами, монотонним співом і приємними дитині словесними образами спонукати до сну малого; слухача. Музична і словесна форма та самий зміст колисанки вказують на прадавнє її походження, на його спорідненість із магічними навіюваннями — замовляннями» (Анатолій Волков). «Колискові пісні виділяються в окремий цикл, тому що мають чітко окреслені тематику і функцію, вони призначені тільки для одного слухача — дитини і мають тільки одного виконавця — матір або близьку людину». (Наталя Шумада)Функції колискових пісеньпрактично-побутовапізнавальнаемоційнаморально-етичнапсихотерапевтичнаформування естетичного чуття«Поряд з традиційними колисанками побутують імпровізовані. Вони мало зафіксовані фольклористами саме через свою імпровізаційність. У функції колисанок можуть побутувати твори інших жанрів: родинно-побутова, суспільно-побутова пісня, балада» (Анатолій Волков). «Виконання колискових пісень відрізняється від виконання «дорослого» мелосу. Особливість співу залежить від втоми матері, її настрою чи роботи, яку вона могла зазвичай виконувати паралельно із заколисуванням (вишивання, прядіння, в'язання). Колисанко вий зворот на зразок «а-а-а», «баю-баю-баю», «люлі, люлі, люлі» є мелодичним розспівом-вокалізацією, який набуває розширеного вигляду і переростає в регулярний приспів, який імітує ритм погойдування. Повторюваність по співок та коливально-спадковий рух сприяють виконанню колисковими піснями їх головного призначення — заколисувати і заспокоювати немовля» (Наталія Сивачук).«Найстійкішим мотивом в українських колискових піснях є закликання чи запрошення сну до дитини. Сон уявляли наші предки як істоту, яка
може увійти в людину і вийти з неї, може заспокоїти, приспати, ввести в стан абсолютного спокою. ...У давнину сон сприймався як невластивий людині фізичний стан, що настає в результаті дії якихось сил, духів. Такими силами є антропоморфічні образи Сну та дрімоти, до яких і звертається мати в колискових піснях. ... Сон та Дрімота уподібнюються до людей, вони ходять, співають, ділять обов'язки («ти будеш колихати, а я буду присипляти»)» (Наталія Сивачук).«Колискові пісні і образно-тематичною структурою, і інтонаційно-ритмічною будовою споріднені із замовляннями. Як колискові пісні, так і замовляння виголошуються речитативом, напівпошепки. Це інтимна розмова, яка мусить іти тихо, плавно, не порушуючи гармонії, тихої музики сфер, це діалог зі Всесвітом, душі і серця. Замовляння та колискові пісні мають такі спільні риси:і колискові пісні, і замовляння виникли в період, коли відбувся остаточний перехід від мисливства до землеробства, коли матріархат прийшов на зміну патріархату, коли жінка вшановувалася як символ родючості... і владно входили в духовне життя людей культи вогню... води, землі-годувальниці, сонця, місяці, зернових культур та виробів з нихколискова пісня має таку ж магічну функцію, що й замовляння, — привернути певну якість чи дію, свідченням чого є словесні формули побажання дитиніі в замовляннях, і в колискових піснях персонажами виступають магічні істоти (Сон-Дрімота, «спання»), тотемні тварини (гулі, кіт, чайка, зозуля)як і в замовляннях, так і в колискових піснях мова звернена до всього білого Світу: пташок, котика, калини, берези, вітрув обох жанрах оповідь розгортається за аналогією, бажане повинно стати дійсністю, слово — ділом...інтонаційно-ритмічна будова колискових пісень подібна до інтонаційно-ритмічної будови замовлянь»
 
 
 
 

1
2
3
4