|
|
ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС
НАЙДОСВІДЧЕНІШИЙ ПЕДАГОГ НІКОЛИ НЕ ПОВИНЕН ЗУПИНЯТИСЯ НА ДОСЯГНУТОМУ, БО ЯКЩО НЕМАЄ РУХУ ВПЕРЕД, ТО НЕМИНУЧЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ ВІДСТАВАННЯ. В.О.Сухомлинський
Методична робота в нашому дитячому садочку – це комплексний процес, у ході якого здійснюється практичне навчання педагогічних працівників ефективним формам і методам роботи з дітьми. Під час проведення педагогічних заходів використовуються різноманітні форми роботи з вихователями з метою підвищення їх педагогічної майстерності. На сучасному етапі соціально-економічного розвитку країни значно зросли вимоги до якості та ефективності праці педагогів. Сьогодення вимагає від вихователів особливого сприйняття постійно оновлюваних тенденцій у навчально-виховному процесі дитячого закладу. Ще Софія Русова в свій час зазначала: «Дошкільне виховання постійно йде вперед, оскільки розвивається психологія, росте й змінюється практика дошкільного виховання…Садівниця має завше йти вперед, прислухаючись до нових гасел у справі виховання відповідно до тих або інших настроїв і течій суспільного життя». На це наголошують і основні правові документи. Зокрема, Національна доктрина, Закон України «Про дошкільну освіту» та Базовий компонент дошкільної освіти орієнтують педагогів на впровадження диференційованих, варіативних , особистісно орієнтованих технологій навчання та виховання. Правило кожного педагога — з перших хвилин перебування дитини в дошкільному закладі оточити її увагою, теплом, цінувати її уподобання, прагнення. В основі педпроцесу – особистісно-орієнтована модель. Працюючи за програмою "Дитина" ми створюємо простір для розвитку індивідуальних здібностей, інтересів дитини. Увага і повага до дитини, турбота про її розвиток. здібності, особистісні якості, нахили – найважливіше у роботі нашого дошкільного закладу. І не треба хвилюватися, що заняття в дитячому садку зроблять безтурботне дитинство не таким вже й безтурботним. Навпаки! Це відкриє дитині двері в країну Знань, зробить навчання цікавою і захоплюючою справою, яка ніколи не набридне, бо усі організовані форми роботи з дітьми - інтегровані, тобто взаемопов'язані та взаємопроникні.
ЗАВДАННЯ МЕТОДИЧНОЇ СЛУЖБИ: · організація роботи щодо впровадження Державного стандарту дошкільної освіти в Україні - Базового компоненту дошкільної освіти (нова редакція 2012 року) , програми виховання та навчання дітей від 2 до 7 років "Дитина", програми розвитку дітей старшого дошкільного віку "Впевнений старт"(нова редакція 2012 року), і парціальних за вибором програм; · розробка рекомендацій по створенню предметно - ігрового середовища за всіма видами дитячої дільності; · узагальнення перспективного досвіду педагогів; · надання методичної допомоги працівникам дошкільного закладу.
Головні функції методичного кабінету :
· впровадження інновацій
· координація діяльності роботи з міським методичним кабінетом
· консультування
· науково-методичне інформування
· участь в атестації педагогів
· вивчення та аналіз проблем практичної освіти
· визначення професійного рівня і творчих здібностей дітей
· стажування молодих спеціалістів
· масові заходи з педагогами та дітьми
· форми методичної робот, які проводяться в нашому дошкільному закладі
Групові форми роботи:
· творча група
· консультації
· методичні об'єднання
· клуб творчих вихователів
· Індивідуальні форми роботи
· самоосвіта
· анкетування
· творчі звіти
· атестація · наставництво · консультування
Масові форми роботи:
конкурси, вікторини, колективні перегляди, педагогічні читання
семінари-практикуми, проблемний семінар, теоретичний семінар
брей-ринг, психолого-педагогічний тренінг ІНТЕРАКТИВНІ ФОРМИ РОБОТИ З ПЕДАГОГАМИ В.О.Сухомлинський радив: «Якщо ви хочете, щоб щоденне проведення уроків не перетворювалося б в нудну одноманітну повинність, ведіть кожного педагога щасливою стежиною творчого дослідження».
На ступінь успішності реалізації будь якої форми методичної роботи впливають також і настрої членів педколективу, і налаштованість їх на роботу, і емоційний клімат. Тому, надзвичайно ефективною формою роботи є ігрові вправи, ділові ігри та інші інтерактивні форми роботи з педагогами.
ВПРАВА «ЧАШКА ДОБРОТИ»
Мета: усвідомлення поняття «добра» Вихователі під музику для релаксації виконують завдання ведучого (музика П.Моріа). Влаштуйтеся зручно, заплющте очі, дихайте спокійно, глибоко. Розслабтеся. Уявіть перед собою аркуш білого паперу, а на ньому – свою улюблену чашку. Розмалюйте уявно її так, як вам хочеться. А тепер ще раз розгляньте чашку. Наповніть її по вінця улюбленим напоєм. А тепер уявіть іще одну чашку, порожню, і відлийте в неї. А поряд іще порожня… І ще… Відлийте в усі чашки свого улюбленого напою. А тепер зазирніть у свою чашку. Вона знову повна! Що з нею трапилося? Ця чашка стала особливою - чарівною. Адже вона наповнилась вашою добротою. Розплющте очі. Спокійно і впевнено скажемо: «Це я! У мене є така чашка!» «Що в імені моїм…»
Мета: сприяти більш близькому знайомству через розповіді про особисті імена учасників. Опис проведення: Ведучий знайомить присутніх із стародавньою легендою: дуже давно наш пращур Адам змагався із Дияволом, даючи божим творінням різні імена. Ворог роду людського програв це змагання і з тих пір старається шкодити нащадкам Адама. Тому, ми сьогодні прийдемо нашому пращурові на допомогу. Для цього необхідно: І варіант: розповісти по черзі, що значить ім’я кожного. ІІ варіант: назвати якомога більше знаменитостей сучасності та минулого, які носять «моє ім'я»
«Доторкнися до ...»
Мета: сприяти зняттю м’язової напруги. Опис проведення: Ведучий починає гру зі слів: «Доторкнися до...синього». Всі повинні якомога швидше знайти в одязі сусіда щось синє й доторкнутися до заданого кольору. Кольори постійно змінюються. Заувага: гру бажано проводити в тому випадку, коли учасники вдягнені по різному.
ДІЛОВА ГРА «ІМІДЖ СУЧАСНОГО ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ» Мета гри: · визначитись, які складові сприяють формуванню позитивного іміджу організації; · стимулювати бажання формувати позитивний імідж вихователя, педагогічного колективу, закладу; · з метою створення позитивного іміджу закладу розробити кодекс поведінки вихователя.
1.Етапи проведення гри 1. Організаційно - підготовчий етап · Заздалегідь учасники вивчають матеріали, пов’язані з різними підходами щодо розроблення кодексів поведінки. · Перед початком гри учасники діляться на групи. Кожна група обирає лідера. 2. Ігровий етап 1. Ведучий знайомить з метою гри. 2. Вступне слово ведучого. 3. Знайомство із запропонованими кодексами поведінки. 4. Дискусія з метою вироблення загальної аргументації. 5. Захист власної концепції кожною підгрупою. 6.Прийняття та утвердження «Кодексу поведінки працівника закладу». 7. Підбиття підсумків.
Хід гри
2.Аналіз-дискусія з питань: - ставлення до закладу (відданість справі, ефективність справі, відчуття себе часткою цілого); - ставлення до роботи (відповідальність за доручену справу, гармонія та співпраця, наполегливість у досягненні мети); - стосунки з колегами (ставлення до співрозмовника, повага, рівність у поведінці); - ставлення до дітей: (особистісно орієнтований підхід, створення ситуації успіху). 3.Робота в групах над кодексом поведінки. 4.Організація спільної дискусії: захист кожною підгрупою своєї концепції. (Одна з підгруп готує проект Кодексу честі вихователя). 5. Колективне творче обґрунтування найбільш вдалого Кодексу і обговорення його впливу на створення позитивного іміджу закладу . 6.Виступ робочої групи, прийняття рішення щодо затвердження. 7. Підбиття підсумків ділової гри.
Результат ділової гри – Кодекс честі вихователя
Маю за честь: · вчитися бачити і поважати в іншій людині особистість; · бути доброзичливим, чуйним, толерантним; · бути інтелігентним; · вчитися бачити у собі недоліки і вибачати їх іншим; · не дозволяти собі поганого настрою; · бути чесним у думках, не робити погано словом; · проявляти педагогічний такт у співпраці з дитиною та дорослими; · навчатися упродовж всього свого життя; · підвищувати свій рівень психологічних знань; · підвищувати свій інтелект; · щиро ділитися своєю педагогічною майстерністю; · вчитися радіти успіху своїх колег; · бути порядною людиною; · відстоювати почуття власної гідності; · пам’ятати, що зовнішній вигляд зіставляється із твоїм внутрішнім змістом; · хвалити щиро; · вірити і довіряти дитині; · не докоряти і не виставляти дитину при всіх, принижуючи її гідність; · гарно виконувати свої функціональні обов’язки вихователя; · цілеспрямовано йти до професійної майстерності; · дбати про дошкільний заклад як про свою власну оселю, бути патріотом; · бути відповідальним за кожну дитину; · як можна повніше використовувати свої сили та можливості в роботі; · бути підпорядкованим; · пишатися закладом, в якому працюю; · служити нації.
П Е Д А Г О Г І Ч Н И Й Р И Н Г МЕТА: розвивати творчий потенціал педагогів, їх компетентність у питанні екологічного виховання за казками В.О.Сухомлинського. Активізувати розумово-пошукову діяльність вихователів. ХІД ПЕДАГОГІЧНОГО РИНГУ Вихователь-методист: - Шановні педагоги, зараз ми проведемо з вами педагогічний турнір на тему “Впровадження досвіду роботи “Екологічне виховання дошкільнят за творами В.О.Сухомлинського” Оржаховської Н.Р. , під час якого кожен з вас матиме змогу продемонструвати свою екологічну компетентність і ерудованість, а також знання творів В.О.Сухомлинського. Для цього ми об’єднаємось у дві команди, які сформуємо за допомогою карток. Хто витягне картку із квіткою сідає за стіл команди “Хризонтемка”, а в кого буде картка із сонечком сідає за стіл команди “Сонечка”.
- Оцінювати виступ команд буде поважне журі: завідувач Катеринич Юлія Анатоліївна та методист центру методичної та соціально-психологічної служби Бабіч Наталя Олександрівна. Кожен виступ команди буде оцінюватися 2 бали, а кожна правильна відповідь буде оцінюватися 1 бал. Журі відзначає компетентність, креативність, правильність, повноту відповіді, оригінальність, творчість педагогів.
- Але перш ніж розпочати наш педагогічний турнір, проведемо маленьку вправу “Мої очікування”: давайте уявимо, що ми з вами потрапили до крамниці професійного зростання педагога. Напишіть будь ласка на стакерах свої очікування, озвучте їх і приклейте на символічному зображенні Крамниці. Я сподіваюсь, що ваші очікування здійсняться. Удосконалюватися потрібно все життя. І що більше пізнаєш, то більше розумієш, скільки ще корисного можна для себе почерпнути. Сучасний вихователь — це професіонал, він має бути і артистом, і художником, і письменником, і співаком, але водночас залишатися учнем. Хороший педагог повинен постійно продовжувати вчитися: вчитися працювати над собою, спілкуватися з дітьми, готуватися до занять. Учитися, вчитися і ще раз учитися. - Отже, починаєм наш педагогічний турнір. Переший тур називається “Про погоду нам природа розповість” , ви можете назвати ознаки гарної чи поганої погоди, як рослини, тварини, птахи, комахи підказують нам погоду. Його метою є: виявити рівень обізнаності вихователів в добірці прикмет УМОВА: командам надається 1 хв. на підготовку.
- Часто люди асоціюють себе і тих хто їх оточує з різними природними явищами. Спробуйте пригадати ігри-медитації, кожна команда повинна показати по 1 грі-медитації. УМОВА: командам надаються схеми для гри.
- Зараз кожна команда отримає картку із зображенням певної тварини чи птаха. За допомогою пластики, міміки і жестів кожен по черзі має зобразити ту тварину чи птаха, що зображено у нього на картці. Команда суперника відгадує зображення, а також в якій казці В.О.Сухомлинського трапляється ця тварина, а журі оцінює його виразність, схожість передачі, характерних ознак поведінки цієї тварини чи птаха. УМОВА: командам надається 2 хв. на підготовку.
- Зараз ви побачите квіти,птахи та комахи назвіть їх. Назвіть казки В.О.Сухомлинського де вони присутні : *ромашка *підсніжник *роса *метелик *бджола - Ми з вами сьогодні пригадали дуже багато цікавої інформації, тому зараз слідуючим туром нашого педагогічного турніру буде складання повчального заняття. Я вам дам теми заняття, а ви повинні пригадати і підібрати: · Твір В.О.Сухомлинського до цієї теми; · Художнє слово:загадки, прислів’я, вірш, прикмету · Підібрати питання на виховання добрих почуттів · Мовну зарядку · Розвиток уяви та мислення згідно твору · Як можна пов’язати твір з математикою, екологією · Корекційне завдання На виконання цього завдання надається 5 хвилин. - Красу природи відображають у своїх картинах відомі художники. Я вам пропоную також побути трішки художниками і представити якусь казку Сухомлинського за допомогою малюнка та колажу. Час виконання завдання 5 хвилин. Потім команди презентують свої роботи суперникам. Підведення підсумків гри «Телеграма». - Хід проведення: вихователям у групах, пропоную скласти телеграму з 11 слів, давши відповіді на запитання: - Кожна дитина - це чистий сосуд. Від нас з вами теж залежить чим він буде наповнений : різноманітними знаннями і нормами моралі, корисними для життя, проявами тепла, любові і поваги до інших та себе. В цьому нам без сумніву допоможуть казки Сухомлинського. - Наш педагогічний турнір добігає кінця. Ми намагалися сьогодні за допомогою теоретичного і практичного матеріалу показати впровадження досвіду роботи вихователя Оржаховської Н.Р. в роботу з дітьми. Проаналізувавши змістове наповнення розвивальних,виховних та навчальних завдань. Ви маєте: Визначити наскільки були виправдані ваші очікування від нашого заходу і тому підійдіть будь ласка до крамниці професійного росту. Якщо ви взяли щось цікаве для себе на семінарі, то переклейте ваші очікування до «Портфелю корисних знань». - Працюючи з дітьми, виховуючи їх, хочеться сподіватись, що девізом вашої роботи стануть слова відомого педагога В.О.Сухомлинський вважав, що бути доброзичливим означає ставитися до дитини так, як ви поставилися би до власної дитини Він був переконаним, «щоб стати справжнім вихователем, треба віддати дітям серце” Тому хочу побажати вам бути добрими, відкритими, творчими, неординарними особистостями, бо тільки поряд з такими вихователями діти будуть щасливими. Висновки… Педагогічна спадщина Василя Олександровича Сухомлинського багатогранна і кожне нове звернення до неї підтверджує її актуальність в умовах модернізації освіти, періоду становлення особистісно орієнтованої педагогіки. Оскільки у поглядах В.О. Сухомлинського педагог –це справедливий і чесний перед собою, своїми вихованцями і колегами, який спрямований на людину, здатnbsp;ний поважати і любити іншого, відчуває стан іншої людини, вміє налагодити контакт з кожною дитиною; гнучкий, компетентний у педагогічній справі, який любить і уміє експериментувати, шукає нові форми і методи роботи; якому властиве позитивне сприйняття самого себе, дітей і колег та ін.. Саме таким би хотілося бачити нам сучасного педагога.
ДО НАС ПРИЙШЛА КАРТИНА ПРИЙОМИ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ З КАРТИНОЮ Щодня вихователь використовує у своїй професійній роботі наочний матеріал, пам’ятаючи, що мислення в дітей дошкільного віку наочно-образне. Доцільність та продуктивність цього дидактичного принципу не викликає сумніву. Яскравості та виразності набуває будь-який фрагмент педагогічного впливу за наявності картини. Вона посідає почесно-центральне місце в груповій кімнаті, збирає навколо себе зацікавлених, мало-помалу впускає у свій світ допитливих, запрошує ввійти у зображений сюжет охочих, дивує вигадливих перетворенням зображень площинних у об’ємні, а всіх разом – заохочує до запитань, розповідання, описування, переказування, пригадування асоціативних пригод з власного досвіду тощо. Та звідки прийшла, де взялася ця картина-чарівниця, картина-загадка, картина-співрозмовниця? Зупинімося на прийомах, що будують місток, через який дитина «ввійде» в картину. Такі прийоми в педагогічній роботі не є другорядними, бо вони здатні створити такий ефект появи ілюстративної форми, яка зацікавить своєю незвичністю, новизною, чарівністю, викличе в дітлахів емоційне захоплення, максимально активізує мовлення. Педагогам відомо багато шляхів „увіходження” картини в групову кімнату, окремі з них набули поширення й використовуються впродовж багатьох років (прийшла лялька, хтось стукає в двері, принесли тощо), а інші залишаються в затінку. Наведімо приклади деяких прийомів. Прийом перший. Картину розміщують у груповій кімнаті на мольберті до приходу дітей і накривають тканиною (барвиста чи однотонна хустка, „плащ чарівника” тощо). Вона, як усе нове, викликає інтерес дітей, які, намагаючись дізнатися, що від них приховано, піднімають кути покривала. Вихователю не варто стримувати дітей, робити їм зауваження, однак цікаво стежити за розвитком подій, не погоджуючись на прохання дітей передчасно зняти покривало. Така позиція підвищує дитячий інтерес. Серед дошкільників виокремлюється найсміливіший і піднімає покривало так високо, що видно більшу частину картини, а то й зовсім розкриває її. Можливо, з необачності штовхає і звалює мольберт і картину додолу. Реакція дітей різна, проте є спільне для „винуватців”: острах, ніяковість, намагання усунутися, відсторонитися від вчинку („То не я…”, „Вона сама впала…”, „А мене Женя штовхнув…” ). Це прояв дитячого досвіду – вихователь буде невдоволена, зробить зауваження, а то й покарає. Звернімося до плану педагога, де в частині «Заняття. Розглядання картини…» зазначено як одне із завдань „Викликати інтерес дітей до картини…”. Завдання успішно виконано, бо діти активно, неприховано, відверто проявили запланований інтерес, а що не в той спосіб, що передбачувала педагог, то не дитяча провина. Необхідний штрих, який варто додати дорослому до цієї ситуації, — висловити свої припущення, що саме так сталося через природний зростаючий інтерес до невідомого і запропонувати поставити картину на місце для зручного розглядання всіма, хто бажає. Прийом другий. Картину вихователь ховає у груповій кімнаті чи іншому приміщенні, що доступне для дітей, однак залишає мітки, що вказують на шлях пошуку. Наприклад, розкладає площинні зображення відбитків слідів різного кольору в залежності від сезонного змісту картини (білі – зима, зелені – весна, жовті – осінь, червоні – літо). До картини осінньої тематики ведуть лише жовті сліди, а інші – заплутують. Пошук правильного напряму відбувається через припущення, вгадування, зіставлення фактів. Помилково обраний колір слідів дає можливість їх вилучити, що збільшує шанси віднаходження схованки. Як підказка може використовуватися загадка, вірш, музична композиція, прикмети та різні ознаки, що наводять на роздуми про конкретну пору року. Такий пошук є своєрідним налаштуванням дітей на тематику зображеного. Процес пошуку і знаходження картини набуває обрисів гри, що уприємнює малюків. Прийом третій. Картина у груповій кімнаті відкрита для споглядання, проте педагог не акцентує на ній увагу, коротко відповідаючи на питання дітей з приводу появи нового об’єкта. Такий прийом дає можливість кожному дошкільнику самостійно протягом будь-якого часу розглядати зображення. Когось зацікавили асоціативні зображення, і емоційна пам’ять пробудила бачене раніше, хтось знаходить аналогію з власними спостереженнями і деякий час перебуває у їхньому полоні, „мандруючи” по картині, хтось буде водити пальчиком, граючись та розмовляючи з персонажами. Ось дві дівчинки про щось перемовляються, підходять ближче до картини і зупиняються поблизу, періодично поглядаючи на неї. А захоплений будівництвом корабля хлопчик з протилежного кінця кімнати ковзнув поглядом по зображенню і знову поринув у свої справи. На все це дитина має право, і то не її провина, що інтерес, якого очікує педагог, мінімізований, вірші про зображені об’єкти не відразу пригадуються, ознаки плутаються. Не може всім дітям однаково подобатися зміст зображеного, сколихнути однакової сили емоції, викликати однакові асоціації. Згадаймо себе у картинній галереї або на виставці. Кожен обирає і об’єкт, і час його споглядання, і тривалість перебування поруч. У когось виникнуть запитання до екскурсовода, щоб поповнити чи розширити інформацію, висловити захоплення, а хтось байдужим вийшов, думаючи про своє. Сприймімо як належне індивідуальну реакцію дітей. А початок колективного розгляду картини може бути відтягнений у часі, бо куди важливіше запитати кожного, що він знайшов для себе цікавого, показати те, що не помітив, дати завдання дошукатися деталей, що, на перший, погляд другорядні. Прийом четвертий. Попередньо педагог поміщає картину за штору, за шафу чи в інше місце, звідки вона буде „випливати”, „виїжджати”. Такий ефект досягається завдяки визначенню зручних точок опори для рухомого закріплення на них пластмасової слизької нитки, що використовується для риболовлі (волосінь). Один кінець міцно кріпиться до картини, інший – знаходиться біля вихователя, який, непомітно змотуючи волосінь та не торкаючись репродукції руками, витягає її зі схованки. Розділімо з дітьми їхні емоції: захоплення, здивування від чарівності „виїзду” картини. Інтерес до неї забезпечено. Наступне завдання педагога – не втратити його, динамічно продовжити ознайомлення з сюжетом. Прийом п’ятий. Незвична поява картини можлива теплої пори року, коли можна відчинити вікна і, якщо ваша групова кімната знаходиться на першому поверсі, за домовленістю колега спускає на стрічках картину з другого поверху. А в цей час діти знаходяться біля вікна, споглядаючи природні пейзажі, бесідуючи з вихователем, який за змістом наближає їх до сюжету картини. З чим можна порівняти захоплення дітей, коли картина, як у казці, спускається нібито з неба?
ОЗНАЙОМЛЕННЯ ЗІ ЗВИЧАЯМИ, ТРАДИЦІЯМИ, ОБРЯДАМИ |
