Спеціальний дошкільний навчальний заклад(ясла-садок) № 29 "Червона шапочка"
 
Ми не прагнемо стати кращими за інших, ми намагаємося стати взавтра кращими за нас сьогоднішніх

ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС

 

 

 

 

НАЙДОСВІДЧЕНІШИЙ ПЕДАГОГ

НІКОЛИ НЕ ПОВИНЕН ЗУПИНЯТИСЯ

 НА ДОСЯГНУТОМУ, БО ЯКЩО НЕМАЄ

 РУХУ ВПЕРЕД, ТО НЕМИНУЧЕ

 ПОЧИНАЄТЬСЯ ВІДСТАВАННЯ.

                                                                                          В.О.Сухомлинський

 

 Методична робота в нашому дитячому садочку – це комплексний процес, у ході якого здійснюється практичне навчання педагогічних працівників ефективним формам і методам роботи з дітьми. Під час проведення педагогічних заходів використовуються різноманітні форми роботи з вихователями з метою підвищення їх педагогічної майстерності.

      На сучасному етапі соціально-економічного розвитку країни значно зросли вимоги до якості та ефективності праці педагогів. Сьогодення вимагає від вихователів особливого сприйняття постійно оновлюваних тенденцій у навчально-виховному процесі дитячого закладу. Ще Софія Русова в свій час зазначала: «Дошкільне виховання постійно йде вперед, оскільки розвивається психологія, росте й змінюється практика дошкільного виховання…Садівниця має завше йти вперед, прислухаючись до нових гасел у справі виховання відповідно до тих або інших настроїв і течій суспільного життя».  На це наголошують і основні правові документи. Зокрема,  Національна доктрина, Закон України «Про дошкільну освіту» та Базовий компонент дошкільної освіти орієнтують педагогів на впровадження диференційованих, варіативних , особистісно орієнтованих технологій навчання та виховання.

     Правило кожного педагога — з перших хвилин перебування дитини в дошкільному закладі оточити її увагою, теплом, цінувати її уподобання, прагнення. В основі педпроцесу – особистісно-орієнтована модель. Працюючи за програмою  "Дитина" ми створюємо простір для розвитку індивідуальних здібностей, інтересів дитини. Увага і повага до дитини, турбота про її розвиток. здібності, особистісні якості, нахили – найважливіше у роботі нашого дошкільного закладу.

     І не треба хвилюватися, що заняття в дитячому садку зроблять безтурботне дитинство не таким вже й безтурботним. Навпаки! Це відкриє дитині двері в країну Знань, зробить навчання цікавою і захоплюючою справою, яка ніколи не набридне, бо усі організовані форми роботи з дітьми - інтегровані, тобто взаемопов'язані та взаємопроникні.

   

ЗАВДАННЯ МЕТОДИЧНОЇ СЛУЖБИ:

·         організація роботи щодо впровадження Державного стандарту дошкільної освіти в Україні - Базового компоненту дошкільної освіти (нова редакція 2012 року) , програми виховання та навчання дітей від 2 до 7 років  "Дитина", програми розвитку дітей старшого дошкільного віку "Впевнений старт"(нова редакція 2012 року), і парціальних за вибором програм;

·         розробка рекомендацій по створенню предметно - ігрового середовища за всіма видами дитячої дільності;

·         узагальнення перспективного досвіду педагогів;

·         надання методичної допомоги працівникам дошкільного закладу.

 

Головні функції методичного кабінету :

 

·        впровадження інновацій

 

·        координація діяльності роботи з міським методичним кабінетом

 

·        консультування

 

·        науково-методичне інформування

 

·        участь в атестації педагогів

 

·        вивчення та аналіз проблем практичної освіти

 

·        визначення професійного рівня і творчих здібностей дітей

 

·        стажування молодих спеціалістів

 

·        масові заходи з педагогами та дітьми

 

·        форми методичної робот, які проводяться в нашому дошкільному закладі

 

 

 

Групові форми роботи:

 

 

·        творча група

 

·        консультації

 

·        методичні об'єднання

 

·        клуб творчих вихователів

 

·        Індивідуальні форми роботи

 

·        самоосвіта

 

·        анкетування

 

·        творчі звіти

 

·        атестація

·        наставництво

·        консультування

 

 

 

Масові форми роботи:

 

 

конкурси, вікторини, колективні перегляди, педагогічні читання

 

семінари-практикуми, проблемний семінар, теоретичний семінар

 

брей-ринг, психолого-педагогічний тренінг

 

ІНТЕРАКТИВНІ ФОРМИ РОБОТИ З ПЕДАГОГАМИ

В.О.Сухомлинський радив: «Якщо ви хочете, щоб щоденне проведення уроків не перетворювалося б в нудну одноманітну повинність, ведіть кожного педагога щасливою стежиною творчого дослідження».

 

 

     На ступінь успішності реалізації будь якої форми методичної роботи впливають також і настрої членів педколективу, і налаштованість їх на роботу,  і емоційний клімат. Тому, надзвичайно ефективною формою роботи є ігрові вправи, ділові ігри та інші інтерактивні форми роботи з педагогами.

 

ВПРАВА «ЧАШКА  ДОБРОТИ»

 

Мета: усвідомлення поняття «добра»

Вихователі під музику для релаксації виконують завдання ведучого  (музика П.Моріа).

Влаштуйтеся зручно, заплющте очі, дихайте спокійно, глибоко. Розслабтеся. Уявіть перед собою аркуш білого паперу, а на ньому – свою улюблену чашку. Розмалюйте уявно її так, як вам хочеться. А тепер ще раз розгляньте чашку. Наповніть її по вінця улюбленим  напоєм. А тепер уявіть іще одну чашку, порожню, і відлийте в неї. А поряд іще порожня… І ще… Відлийте в усі чашки свого улюбленого напою. А тепер зазирніть у свою чашку. Вона знову повна! Що з нею трапилося? Ця чашка стала особливою - чарівною. Адже вона наповнилась вашою добротою. Розплющте очі. Спокійно і впевнено скажемо: «Це я! У мене є така чашка!»

«Що в імені моїм…»

 

Мета: сприяти більш близькому знайомству через розповіді про особисті імена учасників.

              Опис   проведення:

              Ведучий знайомить присутніх із стародавньою легендою: дуже давно наш пращур Адам змагався із Дияволом, даючи божим творінням різні імена. Ворог роду людського програв це змагання і з тих пір старається шкодити нащадкам Адама. Тому, ми сьогодні прийдемо нашому пращурові на допомогу. Для цього необхідно:

І варіант: розповісти по черзі, що значить ім’я кожного.

ІІ варіант: назвати якомога більше знаменитостей сучасності та минулого, які носять «моє ім'я»

 

 

 «Доторкнися до ...»

 

Мета: сприяти зняттю м’язової напруги.

Опис проведення:

Ведучий починає гру зі слів: «Доторкнися до...синього». Всі повинні якомога швидше знайти в одязі сусіда щось синє й доторкнутися до заданого кольору. Кольори постійно змінюються.

Заувага: гру бажано проводити в тому випадку, коли учасники вдягнені по різному.

 

 

ДІЛОВА  ГРА

«ІМІДЖ СУЧАСНОГО ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ»

Мета гри:

·        визначитись, які складові сприяють формуванню позитивного іміджу організації;

·        стимулювати бажання  формувати позитивний імідж вихователя, педагогічного колективу, закладу;

·        з метою створення позитивного іміджу закладу розробити кодекс поведінки вихователя.

 

1.Етапи проведення гри

1.      Організаційно - підготовчий етап

·        Заздалегідь учасники вивчають матеріали,  пов’язані з різними підходами щодо розроблення кодексів поведінки.

·        Перед початком гри  учасники діляться на групи. Кожна група обирає лідера.

2. Ігровий етап

 1. Ведучий знайомить з метою гри.

 2. Вступне слово ведучого.

 3. Знайомство із запропонованими кодексами поведінки.

 4. Дискусія з метою вироблення загальної аргументації.

 5. Захист власної концепції кожною підгрупою.

 6.Прийняття та утвердження «Кодексу поведінки працівника закладу».

 7. Підбиття підсумків.

 

Хід гри

 

2.Аналіз-дискусія з питань:

- ставлення до закладу (відданість справі, ефективність справі, відчуття себе часткою цілого);

- ставлення до роботи (відповідальність за доручену справу, гармонія та співпраця, наполегливість у досягненні мети);

- стосунки з колегами (ставлення до співрозмовника, повага, рівність у поведінці);

- ставлення до дітей: (особистісно орієнтований підхід, створення ситуації успіху).

3.Робота в групах над кодексом поведінки.

4.Організація спільної дискусії: захист кожною підгрупою своєї  концепції. (Одна з підгруп готує проект Кодексу честі вихователя).

5. Колективне творче обґрунтування найбільш вдалого Кодексу і обговорення його впливу  на створення позитивного іміджу закладу .

         6.Виступ робочої групи, прийняття рішення щодо затвердження.

         7. Підбиття підсумків ділової гри.

 

Результат ділової гри – Кодекс честі вихователя

 

Маю за честь:

·         вчитися бачити і поважати в іншій людині особистість; 

·        бути доброзичливим, чуйним, толерантним;

·        бути інтелігентним;

·        вчитися  бачити у собі недоліки і вибачати їх іншим;

·        не дозволяти собі поганого  настрою;

·        бути чесним у думках,  не робити  погано словом;

·        проявляти педагогічний такт у співпраці з дитиною та дорослими;

·        навчатися упродовж всього свого життя;

·        підвищувати свій рівень психологічних знань;

·        підвищувати свій інтелект;

·        щиро ділитися своєю педагогічною майстерністю;

·        вчитися радіти успіху своїх колег;

·        бути порядною людиною;

·        відстоювати почуття власної гідності;

·        пам’ятати, що зовнішній вигляд зіставляється із твоїм внутрішнім змістом;

·        хвалити щиро;

·        вірити і довіряти дитині;

·        не докоряти і не виставляти дитину при всіх, принижуючи її гідність;

·        гарно  виконувати свої  функціональні обов’язки вихователя;

·        цілеспрямовано йти до професійної майстерності;

·    дбати  про дошкільний заклад як про свою власну оселю, бути патріотом;

·         бути відповідальним за кожну дитину;

·        як можна повніше використовувати свої сили та можливості в роботі;

·        бути підпорядкованим;

·        пишатися закладом, в якому працюю;

·        служити  нації.

 

П Е Д А Г О Г І Ч Н И Й     Р И Н Г

МЕТА: розвивати творчий потенціал педагогів, їх компетентність у питанні екологічного виховання за казками В.О.Сухомлинського. Активізувати розумово-пошукову діяльність вихователів.

ХІД

ПЕДАГОГІЧНОГО РИНГУ

Вихователь-методист:

-                     Шановні педагоги, зараз ми проведемо з вами педагогічний турнір на тему “Впровадження досвіду роботи “Екологічне виховання дошкільнят за творами В.О.Сухомлинського”  Оржаховської Н.Р. , під час якого кожен з вас матиме змогу продемонструвати свою екологічну компетентність і ерудованість, а також знання творів В.О.Сухомлинського. Для цього ми об’єднаємось у дві команди, які сформуємо за допомогою карток. Хто витягне картку із квіткою сідає за стіл команди “Хризонтемка”, а в кого буде картка із сонечком  сідає за стіл команди “Сонечка”.

 

-                     Оцінювати виступ команд буде поважне журі: завідувач Катеринич Юлія Анатоліївна та методист центру методичної та соціально-психологічної служби Бабіч Наталя Олександрівна. Кожен виступ команди буде оцінюватися 2 бали, а кожна правильна відповідь буде оцінюватися 1 бал. Журі відзначає компетентність, креативність, правильність, повноту відповіді, оригінальність, творчість педагогів.

 

-                     Але перш ніж розпочати наш педагогічний турнір, проведемо маленьку вправу Мої очікування: давайте уявимо, що ми з вами  потрапили до крамниці професійного зростання педагога. Напишіть будь ласка  на стакерах свої очікування, озвучте їх і приклейте на символічному зображенні Крамниці. Я сподіваюсь, що ваші очікування здійсняться.  Удосконалюватися потрібно все жит­тя. І що більше пізнаєш, то більше розумі­єш, скільки ще корисного можна для себе почерпнути. Сучасний вихователь — це професіонал, він має бути і артистом, і художником, і письменником, і співа­ком, але водночас залишатися учнем. Хороший педагог повинен постійно про­довжувати вчитися: вчитися працювати над собою, спілкуватися з дітьми, готу­ватися до занять. Учитися, вчитися і ще раз учитися.

-                     Отже, починаєм наш педагогічний турнір. Переший тур називається Про погоду нам природа розповість , ви можете назвати ознаки гарної чи поганої погоди, як рослини, тварини, птахи, комахи підказують нам погоду.

Його метою є: виявити рівень обізнаності вихователів в добірці прикмет

УМОВА: командам надається 1 хв. на підготовку.

 

-                     Часто люди асоціюють себе і тих хто їх оточує з різними природними явищами. Спробуйте пригадати ігри-медитації, кожна команда повинна показати по 1 грі-медитації.

УМОВА: командам надаються схеми для гри.

 

-                     Зараз кожна команда отримає картку із зображенням певної тварини чи птаха. За допомогою пластики, міміки і жестів кожен по черзі має зобразити ту тварину чи птаха, що зображено у нього на картці. Команда суперника відгадує зображення, а також в якій казці В.О.Сухомлинського трапляється ця тварина,  а журі оцінює його виразність, схожість передачі, характерних ознак поведінки цієї тварини чи птаха.

УМОВА: командам надається 2 хв. на підготовку.

 

-                     Зараз ви побачите квіти,птахи та комахи назвіть їх. Назвіть казки  В.О.Сухомлинського де вони присутні :

*ромашка

*підсніжник

*роса

*метелик

*бджола

      -    Ми з вами сьогодні пригадали дуже багато цікавої інформації, тому зараз слідуючим туром нашого педагогічного турніру буде складання повчального заняття. Я вам дам теми заняття, а ви повинні пригадати і підібрати:

·                   Твір В.О.Сухомлинського  до цієї теми;

·                   Художнє слово:загадки, прислів’я, вірш, прикмету

·                   Підібрати питання на виховання добрих почуттів

·                   Мовну зарядку

·                   Розвиток уяви та мислення згідно твору

·                   Як можна пов’язати твір з математикою, екологією

·                   Корекційне завдання

На виконання цього завдання надається 5 хвилин.

-                     Красу природи відображають у своїх картинах відомі художники. Я вам пропоную також побути трішки художниками і  представити якусь казку Сухомлинського за допомогою малюнка та колажу. Час виконання завдання 5 хвилин. Потім команди презентують свої роботи суперникам.

Підведення підсумків гри «Телеграма».

-                     Хід проведення: вихователям у групах, пропоную скласти телеграму з 11 слів, давши відповіді на запитання:
Що ви думаєте про такий вид роботи?
Що було для вас важливим?
Що не вдалося з'ясувати? 
Чого навчилися?
Що сподобалось?

-                     Кожна дитина  - це чистий сосуд. Від нас з вами теж залежить чим він буде наповнений :  різноманітними знаннями і нормами моралі, корисними для життя, проявами тепла, любові і поваги до інших та себе. В цьому нам без сумніву допоможуть казки Сухомлинського.
 

-                     Наш педагогічний турнір добігає кінця. Ми намагалися сьогодні за допомогою теоретичного і практичного матеріалу показати впровадження досвіду роботи вихователя Оржаховської Н.Р. в роботу з дітьми. Проаналізувавши  змістове наповнення розвивальних,виховних та навчальних завдань.

Ви маєте: Визначити наскільки були виправдані ваші очікування від нашого заходу і тому  підійдіть будь ласка  до крамниці професійного росту. Якщо ви взяли щось цікаве для себе на семінарі, то переклейте ваші очікування до «Портфелю корисних знань».
 

-                     Працюючи з дітьми, виховуючи їх, хочеться сподіватись, що девізом вашої роботи стануть слова відомого педагога В.О.Сухомлинський вважав, що бути  доброзичливим означає ставитися до дитини так, як ви поставилися би до власної дитини  Він був переконаним, «щоб стати  справжнім вихователем, треба віддати дітям серце” Тому хочу побажати вам бути добрими, відкритими, творчими, неординарними особистостями, бо тільки поряд з такими вихователями діти будуть щасливими.

Висновки…  Педагогічна спадщина Василя Олександровича Сухомлинського багатогранна і кожне нове звернення до неї підтверджує її актуальність в умовах модернізації освіти, періоду становлення особистісно орієнтованої педагогіки. Оскільки у поглядах В.О. Сухомлинського педагог –це справедливий і чесний перед собою, своїми вихованцями і колегами, який спрямований на  людину, здатnbsp;ний поважати і любити іншого, відчуває стан іншої людини, вміє налагодити контакт з кожною дитиною; гнучкий, компетентний у педагогічній справі,  який любить і уміє  експериментувати, шукає нові форми і методи роботи; якому властиве позитивне сприйняття самого себе, дітей і колег та ін.. Саме таким би хотілося бачити нам сучасного педагога. 

 

 

 

 

ДО НАС ПРИЙШЛА КАРТИНА ПРИЙОМИ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ З КАРТИНОЮ

Щодня вихователь використовує у своїй професійній роботі наочний матеріал, пам’ятаючи, що мислення в дітей дошкільного віку наочно-образне. Доцільність та продуктивність цього дидактичного принципу не викликає сумніву.  Яскравості та виразності набуває будь-який фрагмент педагогічного впливу за наявності картини. Вона посідає почесно-центральне місце в груповій кімнаті, збирає навколо себе зацікавлених, мало-помалу впускає у свій світ допитливих, запрошує ввійти у зображений сюжет охочих,  дивує вигадливих перетворенням зображень площинних у об’ємні, а всіх разом – заохочує до запитань, розповідання, описування, переказування, пригадування асоціативних пригод з власного досвіду тощо. Та звідки прийшла, де взялася ця картина-чарівниця, картина-загадка, картина-співрозмовниця?

Зупинімося на прийомах, що будують місток, через який дитина «ввійде» в картину. Такі прийоми в педагогічній роботі не є другорядними, бо вони здатні створити такий ефект появи ілюстративної форми, яка зацікавить своєю незвичністю, новизною, чарівністю, викличе в дітлахів емоційне захоплення, максимально активізує мовлення. Педагогам відомо багато шляхів „увіходження” картини в групову кімнату, окремі з них набули поширення й використовуються впродовж багатьох років (прийшла лялька, хтось стукає в двері, принесли тощо), а інші залишаються в затінку. Наведімо приклади деяких прийомів.

Прийом перший. Картину розміщують у груповій кімнаті на мольберті до приходу дітей і накривають тканиною (барвиста чи однотонна хустка, „плащ чарівника” тощо). Вона, як усе нове, викликає інтерес дітей, які, намагаючись дізнатися, що від них приховано, піднімають кути покривала. Вихователю не варто стримувати дітей, робити їм зауваження, однак  цікаво стежити за розвитком подій, не погоджуючись на прохання дітей передчасно зняти покривало. Така позиція підвищує дитячий інтерес. Серед дошкільників виокремлюється найсміливіший і піднімає покривало так високо, що видно більшу частину картини, а то й зовсім розкриває її. Можливо, з необачності штовхає і звалює мольберт і картину додолу. Реакція дітей різна, проте є спільне для „винуватців”: острах, ніяковість, намагання усунутися, відсторонитися від вчинку („То не я…”, „Вона сама впала…”, „А мене Женя штовхнув…” ). Це прояв дитячого досвіду – вихователь буде невдоволена, зробить зауваження, а то й покарає. Звернімося до плану педагога, де в частині «Заняття. Розглядання картини…» зазначено як одне із завдань „Викликати інтерес дітей до картини…”. Завдання успішно виконано, бо діти активно, неприховано, відверто проявили запланований інтерес, а що не в той спосіб, що передбачувала педагог, то не дитяча провина. Необхідний штрих, який варто додати дорослому до цієї ситуації, — висловити свої припущення, що саме так сталося через природний зростаючий інтерес до невідомого і запропонувати поставити картину на місце для зручного розглядання всіма, хто  бажає.

Прийом другий. Картину вихователь ховає у груповій кімнаті чи іншому приміщенні, що доступне для дітей, однак залишає мітки, що вказують на шлях пошуку. Наприклад, розкладає площинні зображення відбитків слідів різного кольору в залежності від сезонного змісту картини (білі – зима, зелені – весна, жовті – осінь, червоні – літо). До картини осінньої тематики ведуть лише жовті сліди, а інші – заплутують. Пошук правильного напряму відбувається через припущення, вгадування, зіставлення фактів. Помилково обраний колір слідів дає можливість їх вилучити, що збільшує шанси віднаходження схованки. Як підказка може використовуватися загадка, вірш,  музична композиція, прикмети та різні ознаки, що наводять на роздуми про конкретну пору року. Такий пошук є своєрідним налаштуванням дітей на тематику зображеного. Процес пошуку і знаходження картини набуває обрисів гри, що уприємнює малюків.

Прийом третій. Картина у груповій кімнаті відкрита для споглядання, проте педагог не акцентує на ній увагу, коротко відповідаючи на питання дітей з приводу появи нового об’єкта. Такий прийом дає можливість кожному дошкільнику самостійно протягом будь-якого часу розглядати зображення. Когось зацікавили асоціативні зображення, і емоційна пам’ять пробудила бачене раніше, хтось знаходить аналогію з власними спостереженнями і деякий час перебуває у їхньому полоні, „мандруючи” по картині, хтось буде водити пальчиком, граючись та розмовляючи з персонажами. Ось дві дівчинки про щось перемовляються, підходять ближче до картини і зупиняються поблизу, періодично поглядаючи на неї. А захоплений будівництвом корабля хлопчик з протилежного кінця кімнати ковзнув поглядом по зображенню і знову поринув у свої справи. На все це дитина має право, і то не її провина, що інтерес, якого очікує педагог, мінімізований, вірші про зображені об’єкти не відразу пригадуються, ознаки  плутаються. Не може всім дітям однаково подобатися зміст зображеного, сколихнути однакової сили емоції, викликати однакові асоціації.

Згадаймо себе у картинній галереї або на виставці. Кожен обирає і об’єкт, і час його споглядання, і тривалість перебування поруч. У когось виникнуть запитання до екскурсовода, щоб поповнити чи розширити інформацію, висловити захоплення, а хтось байдужим вийшов, думаючи про своє. Сприймімо як належне індивідуальну реакцію дітей. А початок колективного розгляду картини може бути відтягнений у часі, бо куди важливіше запитати кожного, що він знайшов для себе цікавого, показати те, що не помітив, дати завдання дошукатися деталей, що, на перший, погляд другорядні.

Прийом четвертий. Попередньо педагог поміщає картину за штору, за шафу чи в інше місце, звідки вона буде „випливати”, „виїжджати”. Такий ефект досягається завдяки визначенню зручних точок опори для рухомого закріплення на них пластмасової слизької нитки, що використовується для риболовлі (волосінь). Один кінець міцно кріпиться до картини, інший – знаходиться біля вихователя, який, непомітно змотуючи волосінь та не торкаючись репродукції руками, витягає її зі схованки. Розділімо з дітьми їхні емоції: захоплення, здивування від чарівності „виїзду” картини. Інтерес до неї забезпечено. Наступне завдання педагога – не втратити його, динамічно продовжити ознайомлення з сюжетом.

Прийом п’ятий. Незвична поява картини можлива теплої пори року, коли можна відчинити вікна і, якщо ваша групова кімната знаходиться на першому поверсі, за домовленістю колега спускає на стрічках картину з другого поверху. А в цей час діти знаходяться біля вікна, споглядаючи природні пейзажі, бесідуючи з вихователем, який за змістом наближає їх до сюжету картини. З чим можна порівняти захоплення дітей, коли картина, як у казці, спускається нібито з неба?

 

 

 

 ОЗНАЙОМЛЕННЯ ЗІ ЗВИЧАЯМИ, ТРАДИЦІЯМИ, ОБРЯДАМИ
При ознайомленні дошкільнят із календарно-обрядовими святами, обрядами, звичаями, традиціями треба керуватися такими принципами: доступності, зрозумілості, відповідності віковим особливостям.
Знайомлячи малят з українським національним одягом, варто звернути увагу на барви, кольори, закріпити назви.
Наступним етапом роботи може бути ознайомлення із зачісками праба¬бусь і прадідусів, при потребі доцільно показати ілюстрації із зображенням жінок-українок. Розповісти про догляд за волоссям нашими бабусями, про обряд першого заплітання на Гуцульщині та в інших регіонах України, про український віночок, вправляти у плетенні косичок (зі стрічок, з ниток, трави тощо). Плетення косичок, віночків (з живих та штучних квітів) сприятиме розвиткові сенсорних здібностей, формуватиме естетичні смаки, вміння добира¬ти кольори, розміри квіток. Варто наголосити, що віночок - це символ діво¬чої краси, що найкращу жницю колись нагороджували вінком із колосся.
Говорячи про інтер'єр давнього житла, познайомте з давніми речами вжитку, зі звичаями та традиціями, які побутували при будівництві хати, розкрийте таку рису українських жінок, як любов до порядку, чистоти, охайності, краси (часто білили хати, прикрашали вишиванками та витинанками, розмальовували печі, на вікна ставили вазони, а біля хати завжди садили багато квітів). Таку розмову треба спрямувати на формування у дитини ба¬жання дотримуватися чистоти, порядку у дошкільному закладі, вдома, на вулиці та на виховання естетичних смаків.
Надзвичайно важливе значення для збагачення духовного світу наших малят має ознайомлення їх з елементами українського дитинознавства. Почерпнути знання для подальшої передачі дітям можна із книг академіка М. Стельмаховича, письменників В. Скуратівського, С. Пушика та інших, із публікацій у журналах та газетах. Розповіді про звичаї і традиції вибору колиски, обряду купання, забавлян¬ня та ін. сприятимуть вихованню у малят таких важливих якостей, як ніжність, любов, ласка і доброта у ставленні до дитини, роль якої на даному етапі виконує лялька. І хтозна, чи систематична робота з ознайомлення вашого дошкільняти з елементами українського дитинознавства, реалізація елементів ук¬раїнської етнопедагогіки у діях з лялькою у майбутньому не перенесеться на власних дітей, у взаємовідносинах з якими запанують доброта і взаєморозуміння, вимогливість і взаємоповага. А від цього усе наше суспільство було лише у виграші. Варто звернути увагу на традиції трудового виховання. На основі прикладів, розповідей про виконання трудових доручень 4-6-річними дітьми давні часи сприяти формуванню позитивного ставлення до праці, вихованню працьовитості. Дошкільнятам можна запропонувати деякі види праці яку виконували колись у минулому їхні ровесники. Це може бути лущення гороху, квасолі, бобів, їх перебирання; догляд за рослинами й тварина різні види рукоділля. Проведення систематичної роботи із дитиною щодо ознайомлення з народними звичаями, традиціями, обрядами сприятиме ранньому прилученню їх до скарбів духовної культури українського народу.

 

 


 

Орієнтовні досліди дошкільників з об’єктами живої i неживої природи

 

ОЗНАЙОМЛЕННЯ 3 ОБ'ЄКТАМИ НЕЖИВ0Ї ПРИРОДИ ПЕРЕХІД РЕЧОВИН ІЗ ТВЕРДОГО СТАНУ В РІДКИЙ ТА 3 РІДКОГО В ТВЕРДИЙ

 

Завдання: ознайомити дітей із тим, що деякі речовини (лід, смо­ла та iн.) можуть змінювати стан залежно від умов (від нагрівання перетворюються на рідину, а під час охолодження — переходять у твердий стан); розвивати здатність виділяти загальні властивості предметів та залежності між ними при зміні  зовнішніх умов.

 

Дослід 1

Скляні пробірки (можна обрати й інший посуд) порівну наповнити водою. Поставити пробірки у місця з різною температурою повітря.

·        Чому вода надворі перетворилась у лід?

·        Якого кольору лід?

·        Який лід на дотик? Запах?

·        Що відбувається з льодом під час нaгpiвaння? Чому?

Демонструючи на сухій спиртівці дослід, проаналізувати з вихо-ванцями пepexід; води у різний агрегатний стан залежно від темпе-ратури. Аналогічно можна продемонструвати дослід зi смолою.

 

Дослід 2

У кілька посудин вмістити льодяні бурульки і поставити їх у різні місця групової кімнати.

 Чому бурульки перетворюються на воду з різною швидкістю?

— Як можна прискорити цей процес?

— Чому в морозний день із сонячного боку даху капає вода?

 

Дослід 3

У куточку саду відшукати дерева зі смолою (вишні, сливи, яблуні тощо).

Як змінюється твердість фруктової смоли залежно від температури повітря упродовж дня? За різної погоди? Після спеціального нагрівання?

  Які речовини мають схожі зі смолою властивості? (Сургуч, віск, парафін тощо)

— Як змінюється їх використання залежно від стану?

Діти дають порівняльну характеристику речовин, їх властивостей.

Використовуючи сухий спирт, необхідно продемонструвати дослід із будь-якою із перелічених речовин. Висновок діти роблять самостійно.

 

ПЕРЕТВОРЕННЯ РІДИНИ НА ПАР

 

Завдання: ознайомити дітей з явищем перетворення рідини на пар і навпаки (після нагрівання лід перетворюється на воду; вода під

час кипіння — на пар; пар, охолоджуючись, перетворюється на воду); пояснити те, що стан речовин у природі залежить від умов їх існування і доцільної діяльності людини; розвивати уміння дітей встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між явищами природи.

 

Дослід 1

Вихователь, нагріваючи воду у прозорій посудині, спостерігає разом із дітьми за процесом кипіння. На склі, яким накрита посудина, утворюється конденсат — дрібні краплини води. Про те, що це краплини води, діти можуть дізнатися і в такий спосіб: пробірку або колбу, в якій кипить вода, накрити промокальним папером, на якому з'явиться мокра пляма. Воду, яка збігла зі скла в посудину, можна перетворити на лід.

Висновки діти роблять самостійно.

 

Дослід 2

Сушіння лялькової білизни у різну погоду (теплу, вітряну, тиху, похмуру, морозну).

— За яких умов білизна висохне і швидше?

— Чому, чим сильнішим є мороз, тим швидше висихає білизна?

— Чому влітку випадають рясні дощі?

— Чи завжди дощ супроводжується вітром? Чому?

— Коли дощ називають «курячим» або «сліпим»?

— Чому взимку випадає дощ, а влітку інколи йде сніг?

 

Дослід 3

Дві однакові прозорі посудини наповнити порівну водою. Під час прогулянки виставити їх на добре освітлене сонцем місце. Одну з них щільно закрити, другу залишити відкритою. Наприкінці прогулянки проаналізувати зміни, які відбулися з водою в закритій та відкритій посудинах.

- Чому рівень води в них різний?

- Звідки утворились па кришці краплинки води?

- Чому в суху, спекотну погоду рівень води в басейні, у відкритих водоймах стає нижчим?     

- Як повертається вода па землю?

- Що для цього необхідно?

 

ВІТЕР

 

Завдання: дати дітям уявлення про вітер, як рух повітря.

 

Дослід 1

Запропонувати дітям різко змахнути декілька разів аркушем цупкого паперу. Подмухати на руки, на паперові гребінці.

-  Що при цьому відбувається?

 

Дослід 2

Підняти прапорці під час прогулянки і визначити напрямок вітру.

 

Дослід 3

 Підставити до вітру вологий палець.

- Що відбувається?

 

Дослід4

Під час спостережень на городі, в квітнику або в саду дітям пропонують поспостерігати за рухом гілок, листя, квітів.

— Чим він зумовлений?

— Які явища супроводжує вітер?

— Чи можна штучно створити вітер? Як?

 

ДОЩ, СНІГОПАД, ГРАД

 

Завдання: поглибити уявлення дітей про різні стани воли (рідкий, сипкий, твердий).

Дослід 1

 Довести дітям, що дощ — це прозорі, без запаху і смаку краплини води. Дощові краплини, зібрані в посудину, можуть бути різної температури (влітку і восени), різної прозорості (залежно від чистоти предмета, на який падають), різного об'єму.

Дослід 2

Продемонструвати, як після нагрівання в посудині град перетворюється па воду. Зробити проби чистоти води (град — чиста і прозора вода; чистота дощової води залежить від чистоти поверхні, на якій вона збирається).

Дослід З

Спостереження за перетворенням снігу па воду, води — на лід. Визначення характерних влаspan style=quot;;mso-bidi-font-family:стивостей води.

Продемонструвати явище ожеледі як результат випадання дощу на переохолоджену землю (при цьому зберігаються характерні властивості льоду). Упродовж зими з дітьми доцільно виготовляти снігові споруди і заливати їх водою.

 

ПОВІТРЯ

Завдання: ознайомити дітей із властивостями навколишнього повітря (повітрям дихають люди).

Дослід 1

Продемонструвати пусту відкриту банку, поліетиленовий пакет. Запитати, що в них є. Запропонувати згорнути пакет в трубочку зі сторони отвору. Що залишилося в мішечку?

Діти роблять висновок, що повітря прозоре, воно є в банці, в інших предметах, що стоять па столах, воно навколо нас.

 

Дослід2

Запропонувати подути в соломинку або в тоненьку трубочку, один кінець якої занурений у склянку з водою.                     

Чому з'являються бульбашки?                                              

 

Дослід З

У банку з водою занурити грудочки глини, пісок, шматочки поролону. Чому з'явилися бульбашки навколо предметів?

 

Дослід 4

Проводити з дітьми дихальні вправи, пояснити значення провітрювання. приміщення.

 

ОЗНАЙОМЛЕННЯ 3 ЯВИЩАМИ НЕЖИВОЇ ПРИРОДИ

 

Дослід 1

Повітря є навколо нас. Діти махають аркушиком паперу біля обличчя.

 

Дослід 2

Повітря с у пляшці, в губці. Опускають ці предмети в посудину з водою.

 

Дослід 3

Що важче — повітря чи вода? Діти через соломинку видувають повітря у воду.

 

Дослід4

Чи має повітря вагу?

За допомогою палички рівноваги зважують дві кульки (одну надуту, а другу — ні).

Дослід 5

 Повітря від нагрівання розширюється.

На пляшку натягують не надуту кульку й занурюють її у гарячу воду.

 

Дослід 6

Повітря може звучати.

Діти грають на дудці, слухають у запису шум вітру, мелодію сопілки.

— Повітря — воно яке? (Невидиме, прозоре)

— Але побачити його все ж таки можна. Хочете побачити повітря? Тоді проведемо кілька дослідів.           

Вихователь підходить до свого столу, запрошує дітей стати навколо. Знімає серветку, під якою стоять чотири склянки з водою. Запрошує когось із дітей уважно розглянути склянки.

— Що бачиш на стінках? (Малесенькі бульбашки) Вихователь повідомляє, що це повітря, яким дихають у воді. Звертає увагу дітей па кілька тонких трубочок (для коктейлів).

За бажанням діти беруть трубочки і дмухають через них у четверту

склянку з водою.

 

Дослід 7

Припущення: повітря відсутнє в навколишніх предметах. Запропонувати кожній дитині щільно складений поліетиленовий мішечок згорнути з боку отвору в трубочку рухами від себе.

— Про що свідчить повітряна «подушечка», що утворилася?

— Якого кольору повітря?

 

Дослід 8

Припущення: корені рослин не дихають під землею, адже там немає повітря.

Грудочку твердої землі вкинути у трилітрову банку з водою. Спостерігати появу бульбашок.

— Звідки вони взялися? (Із землі)

Рослини, як і всі живі істоти, дихають повітрям. Якщо ґрунт твердий, то в ньому мало повітря, кореням майже нічим дихати. Це-обхідно рятувати рослину від загибелі, розпушуючи землю.

 

Дослід 9

Припущення: у воді немає повітря.

Продемонструвати наявність повітря у воді можна за допомогою живця елодеї. Гілочку елодеї розрізати навпіл і занурити зарізом униз у банку з водою. Спостерігати появу бульбашок, що з'являються на місцях зрізів.

— Звідки вони взялися в рослині? (3 води) Запропонувати дітям розглянути через збільшувальне скло будову стебла елодеї. Воно має трубчату будову, завдяки чому рослина легко поглинає повітря, що міститься у воді.

 

Дослід 10

На підвіконня або інше освітлення сонячним промінням місце покладіть дзеркальце і такого самого розміру скельце, попередньо пофарбоване чорною фарбою. Через деякий час діти на дотик визначають, яке скельце нагрілося більше і чому так сталося. Цей експеримент неодмінно сприятиме тому, що малюки правильно пояснять подібні явища (блискуча поверхня скла дзеркальця відбиває сонячне проміння, чорна поверхня другого скельця притягує). Тепер малятам неважко буде зробити правильний висновок.

 

 

Як досягти права на повагу до дитини

(консультація для вихователів)

Напевно багато з нас, вихователів, не вміють поважати дитину. Це вдається рідко і вимагає від усіх значної праці, розуміння і зосередженості. Любити, бути прив'язаним - легше.А повага дитини - копітка, її треба готувати, організовувати, за нею треба стежити. Повага - це праця з надання важливості. Що ж заважає нам так працювати? Я. Корчак присвятив цьому першу частину книги „Право дитини на повагу". Ворогів у поваги троє: зневага - недовіра - неприйняття.Зневага - ознака нашої гордині. Занадто швидко хотілося втекти з дитинства і довести, що ти - це серйозно. Вихователь швидко засвоює права дорослих: дивитися не за собою, а за дітьми, реєструвати не свою, а дитячу провину. І тому „несерйозними" здаються сумніви і протести дитини ... Чи топоблажлива, чи ж різка, чи саркастична, та все ж таки зневага. Маленька ще дитина - це лише майбутня людина, не сьогоднішня.По-справжньому вона ще тільки буде. Різке і брутальне вражає педагогічне вухо, поблажливе - є ознакою педагогічного таланту і предметом гордості.Недовіра - слабкість і втома духу. Якщо сильний і непохитний дух дитини - вона вірить, що дорослий - всемогутній,А дорослий підозрює, як сторож панського саду підозрює кожного хлопчика, який проходить мимо. Що ж охороняє цей сторож? Я. Корчак нещадний: "сторож стін і меблів, чистоти вух і підлоги; пастух, який стежить, щоб худоба не лізла в город, не заважала роботі і веселому відпочинку дорослих ... Скринька зі страхами і застереженнями..." Неприйняття - це та яма, в яку падає вихователь, гординя якого уражена. Звідки ж неприйняття і ворожість до дитини, яку любиш?Любов без поваги: дитина живе, невиразно відчуваючи, що без її участі десь над ним здійснюється щось важливе і велике. І педагогіка без поваги - це педагогіка „над дитиною" над її дійсним життям.Якщо анатомія неповаги зрозуміла, то якою ж повинна бути повага до дитини? Повага є наданням іншому незалежного, дистанційованого від вихователя значення, за якого незалежність реалізується через право, а дистанція - через свободу.У стосунках вихователя і дітей виступають як соціальна, так і власне педагогічна категорія. У першому випадку права охороняють життя дитини від педагогічної тотальності, захищають від насильства, злочинних домагань і утисків. У другому випадку її функція - розвивальна, вона не дає педагогічній взаємодії замкнутися всередині себе, а виводить цю взаємодію в широкий контекст життєдіяльності. Дитина і дитяче суспільство виступають при цьому як суб'єкти своїх прав. Саме так було у школі В.О. Сухомлинського, в літніх колоніях С.Шацького, в дитячій комуні, яку створив І.Іванов, і, звичайно ж, в дитячих будинках, що ними керував Я. Корчак.Можна сказати, що шаноблива взаємодія і є правовою. У педагогічній практиці накопичений багатий досвід такої взаємодії, де права дитини можуть бути різною мірою соціальне інституалізованим, а реалізація їхніх педагогічних норм до .суду" (Я. Корчак), загальних зборів (О.Макаренко), „вогників" (І. Іванов). У будь-якому випадку така взаємодія можлива за певного внеску педагога в неї: готовності до діалогу і терпимості. Це і є підставою для розгортання й другого фактора шанобливої взаємодії - свободи в ній дитини і дорослого. Тут свобода є і свободою від надмірної опіки, і як свобода для прийняття рішень, які стосуються свого сьогоднішнього і завтрашнього дня.„Як дитина зможе жити завтра, якщо ми сьогодні не даємо їй жити свідомо і відповідально?" (Я. Корчак).При цьому значення дитини - це і значення авторитету в питанні „самого себе", адже без знавців нам не впоратися, а знавці - це самі діти.Отже, справу поваги, про яку я говорила на початку, тепер можна визначити, як копітку працю з розбудови правового співтовариства дітей і дорослих, неперервне зусилля з вивільнення для дитини простору вчинку. Права і свобода учасників педагогічної взаємодії визначають зв'язки поваги до дитини з прив'язаністю до неї і відповідальністю за неї Прив'язаність не дає свободі перетворитися на відчуженість, відповідальність за іншого - не право -на вседозволеність. Прив'язаність перетворює ці права на фактор розвитку взаємодії, відповідальність за іншого перетворює свободу на фактор розвитку особистості.Рух до права і свободи - це один з напрямів педагогіки.Дитина - істота розумна, вона добре знає потреби, труднощі і перемоги у своєму житті. Недеспотичні розпорядження, ненав'язливий контроль, а толерантна домовленість, віра в досвід, співпраця і спільне життя.Педагог, який намагається домовитися й узгодити свої дії з дітьми, намагається вірити в свої сили і досвід, шукає шляхів для співпраці - набуває права на повагу до дитини. А разом з тим, право вдихнути на повні груди повітря в атмосфері привітних стосунків, веселого сміху, перших бадьорих зусиль і по дивувань, чистої, світлої і лагідної радості.


1
2
3
4
5
6