РОЗВИТОК ДРІБНОЇ МОТОРИКИ
Останнім часом сучасні батьки часто чують про дрібну моторику і необхідність її розвивати.
Що ж таке дрібна моторика і чому вона така важлива? Вчені довели, що з анатомічної точки зору, близько третини всієї площі рухової проекції кори головного мозку займає проекція кисті руки, розташована дуже близько від мовної зони. Саме величина проекції кисті руки і її близькість до моторної зони дають підставу розглядати кисті руки як «орган мови», такий же, як артикуляційний апарат. У зв'язку з цим, було висунуто припущення про суттєвий вплив тонких рухів пальців на формування і розвиток мовної функції дитини. Тому, щоб навчити малюка говорити, необхідно не тільки тренувати його артикуляційний апарат, але й розвивати рухи пальців рук. Дрібна моторика рук взаємодіє з такими вищими властивостями свідомості, як увага, мислення, оптико-просторове сприйняття (координація), уява, спостережливість, зорова і рухова пам'ять, мова. Розвиток навичок дрібної моторики важливий ще й тому, що все подальше життя дитина вимагатиме використання точних, координованих рухів кистей і пальців, які необхідні, щоб одягатися, малювати і писати, а також виконувати безліч різноманітних побутових і навчальних дій. Педагоги та психологи рекомендують починати активне тренування пальців дитини вже з восьмимісячного віку.
Як же краще розвивати дрібну моторику? Можна робити масаж пальчиків і кистей рук малюка, давати перебирати йому великі, а потім більш дрібні предмети - гудзики, намистини, крупи.
Гарним помічником у розвитку дрібної моторики стануть різні розвиваючі іграшки, які батьки можуть зробити самі, а також використання вправ для розвитку дрібної моторики.
Комплекс вправ з розвитку дрібної моторики
У дошкільному віці необхідно проводити роботу з розвитку дрібної моторики і координації рухів рук. Пам'ятайте, що малюкам від року до трьох вправи даються в спрощеному варіанті, доступні їхньому віку. Більш старшим дітям завдання можна ускладнити. Робота з розвитку рухів рук повинна проводитися регулярно, тільки тоді буде досягнутий найбільший ефект від вправ. Завдання повинні приносити дитині радість, не допускайте нудьги і перевтоми.
Чим же можна позайматися з малюками, щоб розвинути моторику рук?
1. Запускать пальцями дрібні дзиги.
2. Розминати пальцями пластилін, глину.
3. Катати по черзі кожним пальцем камінчики, дрібні намистинки, кульки.
4. Зтискати і розтискати кулачки, при цьому можна грати, як ніби кулачок - бутончик квітки (вранці він прокинувся і відкрився, а ввечері заснув - закрився, сховався).
5. Робити м'які кулачки, які можна легко розтиснути і в які дорослий може просунути свої пальці, і міцні, які не розіжмеш.
6. Двома пальцями руки (вказівним і середнім) «ходити» по столу, спочатку повільно, як ніби хтось крадеться, а потім швидко, як ніби біжить. Вправа проводиться спочатку правою, а потім лівою рукою.
7. Показати окремо тільки один палець - вказівний, потім два (вказівний і середній), далі три, чотири, п'ять.
8. Показати окремо тільки один палець - великий.
9. Барабанити всіма пальцями обох рук по столу.
10. Махати в повітрі тільки пальцями.
11. Кистями рук робити «ліхтарики».
12. Плескати в долоні тихо і голосно, в різному темпі.
13. Збирати всі пальці в щіпку (пальчики зібралися разом - розбіглися).
14. Нанизувати великі гудзики, кульки, намистинки на нитку.
15. Намотувати тонкий дріт у кольоровій обмотці на котушку, на власний палець (виходить обручка або спіраль).
16. Зав’язувати вузли на товстій мотузці, на шнурі.
17. Застібати гудзики, гачки, блискавки, замочки, закручувати кришки, заводити механічні іграшки ключиками.
18. Закручувати шурупи, гайки.
19. Ігри з конструктором, мозаїкою, кубиками.
20. Складати мотрійок.
21. Гра - вкладанка.
22. Малювання в повітрі.
23. Ігри з піском, водою.
24. М’яти руками поролонові кульки, губку.
25. Шити, в'язати на спицях.
26. Малювати, розфарбовувати, штрихувати.
27. Різати ножицями.
28. Малювання різними матеріалами (ручкою, олівцем, крейдою, кольоровою крейдою, аквареллю, гуашшю, вугіллям і т. д.).
Для чого потрібна підготовка руки дитини до письма?
Уміння писати - складний координаційний навик, який вимагає злагодженої роботи дрібних м'язів кисті, усієї руки, правильної координації рухів всього тіла. Оволодіння навичкою письма - тривалий і трудомісткий процес, який не всім дітям дається легко.
Вміння виконувати дрібні рухи з предметами розвивається у старшому дошкільному віці. Саме до 6-7 років в основному закінчується дозрівання відповідних зон кори головного мозку, розвиток дрібних м'язів кисті. Важливо для цього віку, щоб дитина була підготовлена до засвоєння нових рухових навичок (у тому числі і досвіду писати), а не була змушена виправляти неправильно сформовані старі.
Зміна неправильно сформованого рухового навику вимагає багато сил і часу як від дитини, так і від батьків. Це не тільки ускладнює навчання письму, але й що особливо небажано створює додаткове навантаження на центральну нервову систему дитини на першому році навчання в школі.
Тому робота з підготовки дитини до навчання письма повинна починатися задовго до вступу до школи.
Величезна, якщо не провідна роль у виконанні цього завдання належить домашній підготовці - адже формування даного навику обумовлено багатьма факторами, в тому числі такими, які впливають на дитину поза стінами дитячих садків і навчальних центрів. Крім того, успішність роботи по формуванню цього досвіду залежить від її систематичності, а це умова може бути виконане тільки при взаємодії дошкільного закладу та батьків дитини.
ГОТУЄМО РУКУ ДИТИНИ ДО ПИСЬМА
