Спеціальний дошкільний навчальний заклад(ясла-садок) № 29 "Червона шапочка"
 
Ми не прагнемо стати кращими за інших, ми намагаємося стати взавтра кращими за нас сьогоднішніх

Практична робота

 

ЗАНЯТТЯ З ДІТЬМИ «НЕЗВИЧАЙНА ПОДОРОЖ»

БЛОК ЗАНЯТЬ 1. «Я ТА МОЇ ЕМОЦІЇ»

ЗАНЯТТЯ 1. «ПОДОРОЖ ДО КРАЇНИ РАДОСТІ»

Мета: виховувати уважність до інших; розвивати вміння передавати емоційний стан.

Обладнання: записи веселої та спокійної мелодій, пелюсточки з паперу для малювання, олівці, фарби, пісок у ящиках, іграшки для гри в піску, лялька Пісочна Фея.

Хід заняття

1.   Діти, сьогодні ми починаємо дивовижну подорож у різні
країни. А покаже нам ці країни наш казковий друг Капітошка.
Зараз ми вирушимо до чарівної країни. Як вона називається,
дізнаємося трішки пізніше, а поки шо давайте привітаємося
одне з одним та з Капітошкою. (Ведуча виконує роль Капітошки,
одягаючи шапочку або маску).

Привітання. Діти по колу говорять одне одному «Привіт!» і тиснуть руку.

Капітошка. Сьогодні, діти, ми вирушаємо до чарівної Країни Радості. А поїдемо туди на чарівному паровозику.

2.   Гра «Паровозик»

Звучить весела музика. За "паровозиком" (психологом) діти стають одне за одним, беруться за руки й пересуваються разом у напрямку, який обирає «паровозик». Головне — рухатися одне за одним, не відокремлюватися.

Капітошка. От ми й приїхали. Подивіться, тут хтось розгубив пелюсточки з квіточки.

3.   Малюнок «Квітка радості»

Кожна дитина отримує пелюстку, на якій вона повинна на­малювати те, що її радує (людина, тварина, предмет, природне явище). Усі малюнки приєднують до серцевинки квіточки (вставляють у кишеньки на великому аркуші паперу). Діти роз­повідають про те, шо вони намалювали.

4.   Релаксація. Етюд «Квітка»

Промінчик теплого ласкавого сонечка упав на землю й зі­грів насінинку, яка була в землі. З насінини виріс паросток. А з паростка виросла чудова квітка. Ніжиться квітка на сонці, під­ставляє до тепла й світла кожну пелюстку, повертаючи голівку слідом за сонцем. Посміхається.

5.   Піскотерапія

Капітошка. Діти, я хочу вас познайомити зі своєю давньою знайомою Пісочною Феєю. (Показує іграшку.)

Фея. Добридень, діти, дуже рада вас бачити. Я розповім вам про деякі правила своєї Пісочної Країни. Подивіться, пісок складається з безлічі піщинок. Його не можна кидати одне в одного, висипати за межі пісочниці та брати до рота, тому що маленькі піщинки розгубляться, і тоді моя країна перестане існувати.

До пісочку підійдіть,

В нього руки опустіть.

Ви пісочок розгортайте,

У веселі ігри грайте. .   ,

- Радість можна відчути на дотик. Спробуйте:

• проведіть одним пальчиком по піску;

• проведіть двома пальчиками;

• давайте «помаршируємо» кулачками;

• проїдемо на лижах (двома пальцями);

• проїдемо на санчатах (долоньками).

 

—Що ви відчували, коли ходили пальчиками по піску?

—Чи сподобалося марширувати?

—Фея пропонує за допомогою долонь, пальців і кулачків ство­рити зображення квітів на вологому піску. Потім діти створюють зображення листя різних дерев. Дітям роздають іграшки та про­понують погратися з ними у пісочниці.

Фея:

— Чи сподобалося вам гратися у моїй Пісочній країні?

6.  Казкотерапія «Як Кошеня мамі радість подарувало»

Капітошка (сідає в «крісло оповідача», а діти — на килимок або подушечки). Людина може усміхатися й радіти не тільки тоді, коли їй шось подарували або виконали якесь її бажання, але й тоді, коли вона сама зробить для когось шось хороше.

«Жило-було на світі маленьке Кошеня. Все у нього було: багато іграшок, солодощів, олівці, фарби й навіть комп'ютер. Цілими днями воно бігало, гралося і нічого не помічало навколо. А потім йому стало сумно. Все набридло, нічого не радувало. Воно перестало посміхатися. Мама захвилювалася, чи не захворіло її малятко.

—Одного разу Кошеня чекало маму з роботи. Воно нудьгувало і блукало кімнатами. Зайшло на кухню і побачило в раковині багато немитого посуду. «Мама прийде втомлена з роботи, і їй доведеться мити цю гору посуду, — подумало маля. — Може, я впораюся з цією роботою?» І воно спробувало. Коли прийшла мама, радісне Кошеня потягло її на кухню. "Поглянь, мамо, я зробило тобі подарунок", — і показало чистий посуд. Мама усміхнулася: «Який ти в мене молодець, дякую тобі!» Кошенятко теж посміхалося. Виявляється, що це дуже приємно — подарувати комусь радість».

7.        Рефлексія

Психолог. Діти давайте подякуємо Капітошці за цікаву по­дорож. А тепер хотілося б дізнатися, шо вам сподобалося та запам'яталося.

8. Прощання.

«Усім, усім до побачення»

Усі промовляють:

Ти і я, я і ти

 Всі ми друзі назавжди!

Діти утворюють стовпчик із кулачків (по одному) і з усмішкою говорять: «Усім, усім до побачення!».