|
Практична робота
ЗАНЯТТЯ З ДІТЬМИ «НЕЗВИЧАЙНА ПОДОРОЖ» БЛОК ЗАНЯТЬ 1. «Я ТА МОЇ ЕМОЦІЇ» ЗАНЯТТЯ 1. «ПОДОРОЖ ДО КРАЇНИ РАДОСТІ» Мета: виховувати уважність до інших; розвивати вміння передавати емоційний стан. Обладнання: записи веселої та спокійної мелодій, пелюсточки з паперу для малювання, олівці, фарби, пісок у ящиках, іграшки для гри в піску, лялька Пісочна Фея. Хід заняття 1. Діти, сьогодні ми починаємо дивовижну подорож у різні Привітання. Діти по колу говорять одне одному «Привіт!» і тиснуть руку. Капітошка. Сьогодні, діти, ми вирушаємо до чарівної Країни Радості. А поїдемо туди на чарівному паровозику. 2. Гра «Паровозик» Звучить весела музика. За "паровозиком" (психологом) діти стають одне за одним, беруться за руки й пересуваються разом у напрямку, який обирає «паровозик». Головне — рухатися одне за одним, не відокремлюватися. Капітошка. От ми й приїхали. Подивіться, тут хтось розгубив пелюсточки з квіточки. 3. Малюнок «Квітка радості» Кожна дитина отримує пелюстку, на якій вона повинна намалювати те, що її радує (людина, тварина, предмет, природне явище). Усі малюнки приєднують до серцевинки квіточки (вставляють у кишеньки на великому аркуші паперу). Діти розповідають про те, шо вони намалювали. 4. Релаксація. Етюд «Квітка» Промінчик теплого ласкавого сонечка упав на землю й зігрів насінинку, яка була в землі. З насінини виріс паросток. А з паростка виросла чудова квітка. Ніжиться квітка на сонці, підставляє до тепла й світла кожну пелюстку, повертаючи голівку слідом за сонцем. Посміхається. 5. Піскотерапія Капітошка. Діти, я хочу вас познайомити зі своєю давньою знайомою Пісочною Феєю. (Показує іграшку.) Фея. Добридень, діти, дуже рада вас бачити. Я розповім вам про деякі правила своєї Пісочної Країни. Подивіться, пісок складається з безлічі піщинок. Його не можна кидати одне в одного, висипати за межі пісочниці та брати до рота, тому що маленькі піщинки розгубляться, і тоді моя країна перестане існувати. До пісочку підійдіть, В нього руки опустіть. Ви пісочок розгортайте, У веселі ігри грайте. . , - Радість можна відчути на дотик. Спробуйте: • проведіть одним пальчиком по піску; • проведіть двома пальчиками; • давайте «помаршируємо» кулачками; • проїдемо на лижах (двома пальцями); • проїдемо на санчатах (долоньками).
—Що ви відчували, коли ходили пальчиками по піску? —Чи сподобалося марширувати? —Фея пропонує за допомогою долонь, пальців і кулачків створити зображення квітів на вологому піску. Потім діти створюють зображення листя різних дерев. Дітям роздають іграшки та пропонують погратися з ними у пісочниці. Фея: — Чи сподобалося вам гратися у моїй Пісочній країні? 6. Казкотерапія «Як Кошеня мамі радість подарувало» Капітошка (сідає в «крісло оповідача», а діти — на килимок або подушечки). Людина може усміхатися й радіти не тільки тоді, коли їй шось подарували або виконали якесь її бажання, але й тоді, коли вона сама зробить для когось шось хороше. «Жило-було на світі маленьке Кошеня. Все у нього було: багато іграшок, солодощів, олівці, фарби й навіть комп'ютер. Цілими днями воно бігало, гралося і нічого не помічало навколо. А потім йому стало сумно. Все набридло, нічого не радувало. Воно перестало посміхатися. Мама захвилювалася, чи не захворіло її малятко. —Одного разу Кошеня чекало маму з роботи. Воно нудьгувало і блукало кімнатами. Зайшло на кухню і побачило в раковині багато немитого посуду. «Мама прийде втомлена з роботи, і їй доведеться мити цю гору посуду, — подумало маля. — Може, я впораюся з цією роботою?» І воно спробувало. Коли прийшла мама, радісне Кошеня потягло її на кухню. "Поглянь, мамо, я зробило тобі подарунок", — і показало чистий посуд. Мама усміхнулася: «Який ти в мене молодець, дякую тобі!» Кошенятко теж посміхалося. Виявляється, що це дуже приємно — подарувати комусь радість». 7. Рефлексія Психолог. Діти давайте подякуємо Капітошці за цікаву подорож. А тепер хотілося б дізнатися, шо вам сподобалося та запам'яталося. 8. Прощання. «Усім, усім до побачення» Усі промовляють: Ти і я, я і ти Всі ми друзі назавжди! Діти утворюють стовпчик із кулачків (по одному) і з усмішкою говорять: «Усім, усім до побачення!». |