Консультації для педагогів

Розділ програми "ДИТИНА". Художня література, (методика проведення заняття).

 ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА

Змістом роботи з художньої літератуори має стати художньо-мовлкеннєва компетенція, що має такі складові:

- Когнітивно – мовленнєва компетенція – наявність певних знань у дитини про письменників, їхні твори ( в межах програми та відповідно віку дітей); уміння відтворювати зміст знайомих творів, пригадати автора твору, впізнати твір за назвою, уривком, ілюстрацією, прочитати з пам'яті вірш, прислів'я, приказку, скоромовку, пригадати загадку;

- виразно-емоційна компетенція — уміння виразно передавати зміст художнього твору;

- поетично-емоційна компетенція — уміння виразно читати вірші з пам'яті, здійснювати їх елементарний художній аналіз (встановити настрій, знайти слова, що римуються і т.д.);

оцінювально-етична компетенція — уміння дитини аналізувати поведінку героїв твору, давати вмотивовану оцінку діям персонажів, висловлювати власне ставлення до них;

театрально-ігрова компетенція — наявність у дітей умінь і на-цичок самостійно розігрувати зміст знайомих художніх творів у іграхз-драматизаціях, інсценуваннях тощо.

Відповідно заняття з художньої літератури різних видів мають різноманітний зміст та форми проведення:

- розігрування забавлянок, утішок, пісень проводяться переважно з дітьми раннього й молодшого дошкільного віку (групові, індивідуально-групові, індивідуальні заняття);

- читання і розповідання казок, бесіда за їх змістом (фронтальні іі групові заняття);

- читання оповідань, бесіда за їх змістом (фронтальні й групові заняття);

- заучування віршів (індивідуальні та індивідуально-групові заняття);

- ігри-драматизації (фронтальні, групові, індивідуально-групові заняття);

- етичні; узагальнювальні бесіди (проводяться лише з дітьми старщого дошкільного віку);

- показ різних видів театру: іграшок, ляльковий, картонажний, магнітний, тіньовий, живих тіней та ін.;

- показ діафільмів (фронтальне, групове), як сучасна альтернатива — виконання художніх творів у супроводі мультимедійних презентацій;

- перегляд телепередач, мультфільмів (фронтальні, групові та ін. заняття);

- прослуховування аудіозаписів творів художньої літератури та фольклору в акторському виконанні (фронтальні, групові та ін. заняття).

У всіх вікових групах заняття з художнього читання (розповідання народних казок, читання авторських казок, оповідань, віршів тощо) мають подібну орієнтовну структуру з наведеними складниками.

1. Зацікавлення дітей (залежить від вікової групи: в молодш|( може бути сюрпризний момент; у середній — звернення до власне досвіду дітей, вступна бесіда на тему твору; в старшій групі заняття можна розпочати короткою вступною бесідою про творчість  іменника, його раніше прочитані твори та ін.).

2. Повідомлення повної назви твору, його автора. Якщо винчі ється народіга казка, то зазначаються її повна назва та походження, наприклад: українська (чеська, російська та ін.) народна казка. Читання твору. Розглядання ілюстрацій. Повторне читання.

3. Бесіда за змістом твору (є обов'язковою складовою заняїЯ тому що лише спільно з дорослим дитина робить висновки, аналізує, порівнює, оцінює, замислюється над тим, що може пройти повз її увагу).

4. Приказки, прислів'я за темою твору, можливе виведення морального правила. Заняття доцільно завершити малюванням, гроні за прочитаним.

Слід зауважити, що знання жанру твору, його автора вимагаю від дитини лише у другому кварталі середньої групи. В старшій групі на одному занятті можна читати два твори, об'єднані однією темою (два короткі оповідання, казки, вірш і прозовий твір тощо).

Після читання (розповідання) художнього твору (незалежно під жанру) завжди проводиться бесіда:

- за запитанням автора твору (якщо твір закінчується запитанням);

- на відтворення прочитаного (запитання на послідовність розгортання подій у творі). Цим видом бесіди не слід зловживати;

- на тему прочитаного (наприклад, після розповідання української народної казки «Колобок» може відбутися бесіда про слухняність, а після розповідання казки «Колосок» — про працьовитість і г.д.);

- морально-оцінювального характеру (бесіда, під час якої діти шалізують і оцінюють вчинки героїв, мотивують власне ставлення, порівнюють із власними вчинками, поведінкою);

- на розуміння дітьми жанру твору (діти впізнають жанр при луханого твору і аргументують свою відповідь, педагог їм у цьому допомагає.

- на розуміння засобів художньої виразності твору (наприклад: «Якими словами почалася казка? Як ви здогадалися, що Оленці Як ви гадаєте, добре чи погано ставиться автор до цього тин? Як ви про це здогадалися?» та ін.);

- на розуміння композиційної структури твору (тільки з дітьми старшого дошкільного віку; вихователь ставить запитання наступного змісту: «Якими словами розпочинається казка? Про що говориться у зачині? Якими словами починається найголовніше, найцікавіше у цій казці? Якими словами закінчується казка?»).

 На одному занятті, як правило, використовуються кілька видів бесід.

Органічно з бесідою поєднуються і різноманітні творчі завдання, які допомагають дітям краще зрозуміти художній твір, активізують мовленнєву активність, наприклад: словесний портрет героя твору «Уявіть, як виглядав...»), уявлюваний діалог з героєм твору, написання листа літературному героєві (кожна дитина розповідає, щоб вона написала персонажу твору) та ін. Після читання творів моральної спрямованості вводяться прислів'я або приказки цієї ж тематики.

Окремими заняттями лише з дітьми старшого дошкільного віку проводяться узагальнювальні бесіди за творами одного письменника («Улюблений письменник», «Улюблена книга», «Улюблена казка») етичні бесіди («Чесність», «Ввічливість», «Доброта», «Скромність», «Щедрість», «Працьовитість», «Чуйність», «Сміливість»), адже художній твір виступає цінним джерелом морального розвитку дитини. Такі бесіди проводяться як узагальнення знань, вражень, отриманих з раніше прочитаних творів, тому вимагають попередньої роботи з дітьми (читання й обговорення творів, що відповідають тематиці майбутньої бесіди). Готуючись до таких занять-бесід, педагог має чітко визначити зміст заняття, заздалегідь продумати запитання до дітей, проблемні ситуації, дібрати дидактичний матеріал (картини, музику, приказки, прислів'я тощо).

Традиційно етична бесіда, що планується у формі фронтального чи групового заняття, складається з трьох частин.

1. Вступна частина проводиться з метою зацікавлення дітей ,г*іою бесіди і має кілька варіантів: проблемна ситуація; зверхня до власного досвіду дітей («Чи сподобалось би вам, якби ваші друзі були нечесними? Чому? Кого ми називаємо чесниіИ опис конкретного факту або події («Хочу розказати вам про випадок, який трапився ...»); читання вірша з подальшим йоґо об говоренням.

2. Основна частина має на меті роз'яснення дітям змісту певної моральної категорії, її усвідомлення, формування позитивний ставлення до її дотримання та складається із запитань і відповіді, спрямованих на аналіз вчинків героїв художніх творів, мотинін поведінки, встановлення причино-наслідкових зв'язків (поведінка — наслідок), усвідомлення взаємовідносин між людьми. Крім запитань, тут використовуються проблемні ситуації, аналіз прим зок, прислів'їв на тему бесіди, заздалегідь підготовлені непі інсценівки за участю окремих дітей («Петрик і бабуся», «По телефону» і т.д.).

3. Заключна частина проводиться з метою узагальнення уявлень про ту чи іншу норму, виведення морального правила.

Обов'язково в усіх вікових групах ознайомлюють дітей з поезією, заучують вірші напам'ять. Останніми науковими дослідженнями доведено, що заучування віршів — процес індивідуальний (кожна дитина має свій рівень запам'ятовування), тому не рекомендується проведення фронтальних, групових занять з цією метою. Є доцільним ознайомлення з поетичним твором, дібраним для заучування, проводити на групових заняттях, а його розучування — індивідуально. Таке заняття проводиться за орієнтовною схемою:

1. зацікавлення дітей (у молодшій групі — сюрпризний момент іграшка, про яку згадується у вірші, ігрова ситуація; в середній - звернення до власного досвіду дітей, вступна бесіда на тему вірша, старшій — вступна бесіда за темою вірша, бесіда про творчість поета, його раніше прочитані поетичні твори);

2. повідомлення назви вірша, його автора. Вихователь читає вірш із пам'яті (1-2 рази, дітям молодшого дошкільного віку — в ході  обігрування );

3. бесіда за змістом вірша;

4. повторне читання вірша вихователем (1-2 рази);

5. читання вірша (1-2 рази) з певним прийомом заучування: ігровим, наочним тощо. Як правило, дітям з високим рівнем запам'ятовування цього достатньо, щоб вивчити вірш;

6.  декламування вірша дитиною, яка його запам'ятала (за її бажанням );

7. цікаве завершення заняття: психологічний етюд або малювання під музику за змістом вірша.

З дітьми, які не запам'ятали вірш на груповому занятті, проводяться індивідуальні заняття.

Наведемо кілька ефективних способів заучування віршів, які ви-імніі ігль може використовувати, враховуючи індивідуальні особливості дитини та зміст художнього твору.

· Заучування за ілюстраціями — один із найефективніших способів заучування віршів з дошкільниками (на кожну закінчену думку вірша створюється малюнок, тобто до одного вірша добирається кілька ілюстрацій, вірш читається у їх супроводі (ілюстрації розкладені не по порядку), а після першого та другого прослуховування діти розкладають ілюстрації до вірша у логічній послідовності, намагаючись самостійно відтворити поетичний твір, тому за рахунок включення зорової пам'яті вірш швидко запам'ятовується).

• Інсценування (розігруються всі дії, про які йдеться у вірші; включення рухової пам'яті, ігрові прийоми — все це допомагає швидкому запам'ятовуванню).

• Домовляння останнього слова рими (вихователь читає рядок, останнє слово в ньому домовляє дитина).

• Читання рядків із питальною інтонацією (вихователь читає рядок вірша з питальною інтонацією, дитина стверджує цим же рядком).

Яким би способом вірш не заучувався, він заучується цілком від початку до кінця; неприпустимо заучувати вірш частинами (окремим п строфами чи рядками) — у дітей зникає цілісність сприймання твору.

Доречно 1-2 рази у квартал проводити заняття, на яких дітей ознайомлюють з різними жанрами фольклору — приказками, прислів'ями, загадками. Такі заняття доступні дітям дошкільного віку всіх вікових груп. Заняття на ознайомлення з різними жанрами фольклору чіткої структури не має, але, як правило, кожна частина його відповідає певному жанру фольклору, наприклад: 1) приказки, прислів'я; 2) загадки; 3) скоромовки.

Необхідно організовувати театралізовану діяльність дітей, ігри- драматизації, інсценування. З дітьми молодшого дошкільного віку ігри- драматизації (ігри для себе) проводяться на заняттях з художніьої літератури, з дітьми старшого дошкільного віку — у повсякденні.

 Ігри-драматизації — це розігрування в ролях художнього літературного твору і відтворення характерних рис його героїв із збереженням послідовності авторського сюжету. Ігри-драматизації не виникають спонтанно, тому дітям молодшого дошкільного спочатку пропонуються драматизації за змістом добре відомих казок. Ігри за змістом улюблених казок, оповідань, сюжетних віршів старші дошкільники організовують не тільки за сприяння вихователя, але й самостійно, привносячи у виконання своєї ролі ініціативу фантазію, творчість, вигадку тощо. Такі ігри не потребуй значної підготовки й репетицій — достатньо знання й інтересу дітей до художнього твору та використання елементів костюмів, декорацій.

Інсценування — це точне відтворення художнього твору за ролями (гра для інших), що вимагає значної попередньої підготов (розучування тексту, підготовка декорацій, костюмів, репетиції)| тому проводиться лише в старших групах. На інсценування, які є складовою частиною свят, розваг запрошуються батьки, діти молодших груп, працівники дошкільного закладу та ін.

У роботі з дітьми Програма «Дитина» рекомендує широко використовувати усну народну творчість, дитячий фольклор, вірші й оповідання українських та зарубіжних письменників, музично-пісенні твори у повсякденні та на заняттях з інших розділів Програми. Усе це, за відповідної уваги до слова, його образності, влучності вживання, є невичерпним джерелом розвитку мовлення, збагачення і човникового запасу і разом з тим формує загальну культуру дитини, прищеплює почуття любові до рідної мови, поваги до українського народу, його традицій, звичаїв.

Для роботи з художньою літературою, у тому числі на заняттях і рі ізвитку мовлення, рекомендуємо користуватися різноманітними крестоматіями з дитячої літератури, як-то «У барвистому віночку» чи «Золотий колосок» [25], тематичними збірниками, де вміщені оригінальні художні твори (фольклорні та авторські) всіх жанрів.

Варто пам'ятати про деякі особливості організації текстів у подібного роду збірниках. Так, у названих хрестоматіях фольклорні і пори (крім казок та ігор) подаються без назв, їх заміняють три зірочки(***). Кожному авторському твору передує ім'я та прізвище письменника. Значки (***) перед початком таких творів означають, що твір не має назви (або сам автор не дав назви, або у хрестоматії пикористано лише фрагмент твору). У «Золотому колоску» більшість творів мають нумерацію. Номер означає, що твір може бути використано як на заняттях з розвитку мовлення, так і в роботі над художнім твором. Для прикладу нижче зазначимо сторінки з творами та номери творів (за «Золотим колоском»), з якими і І у першу чергу ознайомити дітей, причому вихователь має змогу«>і рати твори на свій розсуд залежно від завдань, які вирішують) на кожному занятті, та рівня підготовленості дітей певної групи.

Використання ІКТ у

навчально - виховному процесі

      Сучасний період розвитку суспільства характеризується сильним впливом на нього інформаційно - комунікаційних технологій (ІКТ), які проникають в усі сфери людської діяльності, забезпечують поширення інформаційних потоків у суспільстві і утворюють глобальний інформаційний простір. Невід'ємною і важливою частиною цих процесів є комп'ютеризація освіти. Зараз в Україні йде становлення нової системи освіти, орієнтованої на входження у світовий інформаційно-освітній простір. Цей процес супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу, пов'язаними із внесенням коректив у зміст технологій навчання, які повинні бути адекватними сучасним технічним можливостям і сприяти гармонійному входженню дитини в інформаційне суспільство. Комп'ютерні технології покликані стати невід'ємною частиною цілісного освітнього процесу, значно підвищувати його ефективність. Тому рівень комп'ютеризації разом з кадровим і методичним забезпеченням навчального процесу є вирішальним показником оцінювання дієздатності не тільки сучасної школи, а й дошкільного закладу. Інформаційне середовище – засіб ефективної взаємодії учасників освітнього процесу: дітей, педагогів, батьків. Основним призначенням служби інформаційного забезпечення є:

 формування інформаційного освітнього середовища закладу, поетапне вирішення задач інформатизації освіти;

 упровадження нових інформаційних технологій в освітній і управлінський процеси;

 інформаційно-методичне забезпечення навчально- виховного процесу;

 упровадження електронного документообігу. Використання ІКТ у навчально-виховному процесі Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі ДНЗ – це одна із самих нових та актуальних проблем у вітчизняній педагогіці.

Специфіка введення персонального комп'ютера у процес виховання дошкільників в Україні полягає в тому, що комп'ютери спочатку використовуються в сім'ї, а тільки пізніше в дитячому садку та школі - в умовах колективного виховання.

Комп'ютер же для педагогів може стати потужним технічним засобом навчання дітей. Використання комп'ютера дозволить розширити можливості педагога, створити базу для залучення дітей до комп'ютерних навчальних програм. На сьогоднішній день комп'ютерні програми, ігри, завдання у своїй роботі можуть застосовувати всі педагогічні працівники: вихователі, музичні керівники, психолог, методист. У багатьох іграх та програмах присутні елементи новизни, span style=сюрпризності, незвичності, в них використовуються засоби заохочення, що так полюбляють діти. Застосування комп'ютерів, мультимедіа та інформаційних технологій у якості дидактичних засобів використовується для підвищення мотивації та індивідуалізації навчання, розвитку творчих здібностей дітей та для створення благополучного емоційного фону. Використання мультимедіа у навчанні не тільки збільшує швидкість передачі інформації дітям та підвищує рівень її засвоєння, а й сприяє розвитку таких процесів як увага, пам'ять, мислення, уява, мовлення, розвиває почуття кольору, композиції, бере участь у інтелектуальному, емоційному та моральному розвитку дітей. Новизна комп'ютера та інтерактивного обладнання відображаються в розширенні та збагаченні змісту знань, вмінь та навичок дитини, в інтенсифікації створення структурних комплексів інтелектуального та мотиваційно-емоційного характеру, у зміні динаміки процесу психічного розвитку. Важливо відзначити, що інформаційно – комунікаційні технології можна успішно використовувати як в освітній діяльності педагогів, так і в управлінській, методичній роботі, роботі психолога, комірника, завгоспа, медичної сестри.

Використання ІКТ в управлінській діяльності

1. Робота в міській освітній мережі ;

2. Розрахунок стажу роботи працівників;

3. Співпраця з дошкільними закладами інших міст України,Росії тощо;

4. Створення бази даних працівників ДНЗ, дітей та батьків;

5.Робота з документацією (звіти, інформація в різні органи,накази, довідки тощо)

6. Участь у форумах, чатах, конференціях;

7. Опрацювання нормативно-правової документації шляхом використання Інтернет;

8. Створення портфоліо педагогічних працівників;

9. Оформлення внутрішнього контролю за службами в електронному вигляді.

Використання ІКТ у методичній роботі 

1. Оформлення ділової документації; 2.Проведення контрольно - аналітичної діяльності(підготовка схем аналізу, обробка даних, результативність у вигляді графіків, діаграм (атестація педагогів, рівень знань дітей з різних розділів програми тощо);

3. Робота в мережі Інтернет з питання самоосвіти та накопичення інформаційного матеріалу.

4.Оформлення атестаційних матеріалів;

5. Розробка презентацій до семінарів, методичних об’єднань, конференцій, педагогічних рад, консультацій для вихователів;

6. Використання мультимедійного супроводу в роботі з дітьми на заняттях, під час проведення свят та розваг, режимних моментів; у роботі з батьками (під час проведення консультацій, батьківських зборів, Днів відкритих дверей тощо);

7. Оформлення картотеки періодичних видань, облік методичної та художньої літератури;

8. Оформлення стендів, інформаційних куточків;

9. Оформлення буклетів, ППД роботи кращих вихователів,матеріалів для участі в різноманітних конкурсах.

10. Накопичення ілюстративних матеріалів для випуску санбюлетнів, порад для батьків, оформлення презентацій, буклетів.

11. Обмін досвідом роботи з іншими педагогічними колективами.

Використання ІКТ у психологічній роботі

1. Оформлення ділової документації;

2. Оформлення інформаційного куточка для педагогів та батьків; 3. Діагностування педагогів з використанням комп’ютерних діагностичних методик (тести Люшера, Равена, Векслера);

4. Діагностування дітей за допомогою комп’ютерних методик;

5. Обробка даних результатів проведених досліджень у вигляді схем, діаграм;

6. Корекційно-розвивальна робота з дітьми за допомогою розвивальних програм;

7. Розробка презентацій для виступу на семінарах,конференціях, батьківських зборах;

8. Використання мультимедійного супроводу при проведенні тренінгів, психологічних ігор тощо.

Інтенсивний розвиток інформаційних і комп'ютерних технологій, загальна комп'ютеризація закладів освіти, швидке збільшення парку домашніх комп'ютерів, порівняно простий доступ у світову комп'ютерну мережу Інтернет робить дуже актуальним створення спеціалізованих сайтів для дітей. Портал садка доступний для різних груп користувачів засобами Інтернет-технологій. Цей інформаційний ресурс призначений для надання дітям, їх батькам, педагогам різноманітної інформації про історію закладу, педагогічний колектив, про останнім події, що відбулися. Він надає можливість спілкування батьків і педагогів. Тут можна дізнатися про результати інноваційної діяльності садка, про зміцнення його матеріально-технічної бази. Окрім цього сайт ДНЗ або інших освітніх установ може стати для батьків джерелом інформації навчального, методичного або виховного характеру. На сторінках таких сайтів батьки можуть отримати інформацію про методи зміцнення здоров'я дітей, їх безпеку, правила поведінки дитини в сім'ї та в суспільстві, корисні поради з навчання і виховання дошкільників. Телекомунікації дозволять батькам у реальному режимі часу відстежувати освітньо – виховний процес своїх дітей, отримувати інформацію про проблеми, що виникають у навчанні і поради, спрямовані на усунення конкретних проблем у взаємодії з педагогом. Вирішення проблем формування професійної компетентності педагога в умовах інформатизації сучасної освіти потребує змін змісту наявної підготовки педагогічних кадрів та створення належних організаційно-педагогічних умов для впровадження сучасних комп'ютерних та інформаційних технологій в освітньо-виховний процес. Саме тому вихователі – методисти повинні використовувати різні форми роботи з педагогами:

 тижні педагогічної майстерності, у межах яких педагоги проводять відкриті покази, на яких представляють успішний досвід упровадження інформаційних технологій в освітній процес;

 майстер – класи, де вихователі вчаться методам і прийомам роботи з дітьми з використанням інформаційних технологій;

 педагогічні майстерні та наставництво, роботу в парах, де педагоги спілкуються та переймають досвід тих вихователів, які можуть посприяти в освоєнні та застосуванні нових технологій;

 навчальні та тематичні семінари, які проводить вихователь – методист з метою удосконалення вмінь та навичок вихователів. Наприклад: «Як створити мультимедійну презентацію», «Підготовка наочних та дидактичних матеріалів засобами Інтернет» тощо. Адміністрація закладу може також організувати та провести в дошкільному закладі такі конкурси:

 цифрових презентацій «Моя група»;

 електронних методичних матеріалів і презентацій для занять;

 інформаційних буклетів для батьків;

 електронних групових газет тощо.

У результаті впровадження в роботу дошкільних навчальних закладів ІКТ можна очікувати такі результати:

1. Підвищення ефективності процесу навчання.

2. Активізація пізнавальної діяльності дітей.

3. Підвищення рівня професійної майстерності педагогів.

4. Виявлення рівня психолого-педагогічної компетенції батьків.

5. Створення єдиного інформаційного середовища.

6. Створення активної, працездатної системи підтримки сімейного виховання, через використання інформаційно – комп’ютерних технологій.

7. Забезпечення активної участі батьків у освітньо-виховному процесі ДНЗ.

8. Підвищення педагогічної культури членів родин вихованців.