Спеціальний дошкільний навчальний заклад(ясла-садок) № 29 "Червона шапочка"
 
Ми не прагнемо стати кращими за інших, ми намагаємося стати взавтра кращими за нас сьогоднішніх

Kонспекти занять

 

 

Конспект навчальної організованої

діяльності з екологічного виховання

на тему:

 

" У підземній лабораторії"

Мета: Поглибити знання дітей про землю на конкретних дослідах, переконувати дітей у тому, що в землі є повітря, вода, необхідна для рослин і тварин; що рослини п'ють воду і перетворюють її на сік. Розширювати знання дітей про лікувальні властивості алое. Розвивати спостережливість, мислення, мову, вміння самостійно аналізувати і робити висновки. Підводити до розуміння єдності в природі, значення неживої природи як середовища для живих істот. Виховувати у дітей бережне відношення до землі, прагнення дотримуватися екологічно безпечної поведінки в природі.

Корекційна ціль: конкретизація уявлень про оточуюче.

Матеріал: склянки з водою, соломинки, пісок, глина, грунт в ємкостях, лійки, прозорі ємкості однакового розміру, серветки,  ємкості з однаковою кількістю води, квітка алое, ніж, паперова серветка, дощечка, пробірка.

 

Хід заняття.

Сонце ясне посміхається,

День новий вже починається,

Сонце у садочок завітало

І гостей усіх тут привітало :« Добрий день! »

Діти, послухайте загадку: «Під землею робить нірки,

Над землею робить гірки» (Кріт)

В одного мого знайомого крота сталася прикра історія: жив у землі кріт-землекоп, у нього була підземна  дослідницька лабораторія , бо він був ученим кротом. У лабораторії знаходилась схема, до якої кріт записував свої дослідження. Та ось одного разу дві польові миші вкрали її. Старий кріт-землекоп засумував так, що навіть захворів. Я вирішила покликати вас на допомогу і запросити до підземної лабораторії крота, виконати різні дослідження , допомогти кроту, тоді він і одужає , та буде сам проводити свої дослідження. ,  тож вирушаємо.

Давайте закриємо свої оченята і скажемо такі слова

« 1, 2., 3- в підземелля нас перенеси»( звучить шум ліфта)

Ось ми і справді опинилися під землею. Давайте одягнемо наші халати, станемо справжніми лаборантами.

Щоб потрапити в першу кімнату , нам потрібно пройти по червоній доріжці промовляючи : « По червоній доріжці  підем , і в першу кімнату зайдем»

Ось і перша кімната лабораторії. Ось тут кріт проводить свої досліди, і ми теж проведемо їх. Подумайте і скажіть, що люди вдихають і видихають? Давайте вдихнемо і видихнемо його на долоню, ось так, зробіть це як я. Діти, ви побачили повітря?  Сідаємо за робочі місця .А щоб побачити повітря, я вам пропоную зробити такий експеримент: вдихніть носом повітря і   видихніть у трубочку, яка знаходиться у воді. Що ви побачили? Це свідчить про те, що повітря можна побачити за допомогою бульбашок у воді. 

  

Як ви думаєте, чи є повітря у землі? А щоб дізнатися про це, проведемо ще один дослід: я вкину грудочку землі у воду, а ви уважно слідкуйте, що буде відбуватися. Що ви помітили? Про що це свідчить? А тепер ви переконайтесь чи є повітря у землі. ( діти самостійно кидають грудочку землі у воду)

Висновок: повітря є всередині нас, є у воді та грунті.

А тепер ходімо до іншої кімнати лабораторії. Щоб потрапити в другу кімнату , нам потрібно пройти по зеленій  доріжці промовляючи : « По зеленій доріжці  підем , і в другу  кімнату зайдем»

 Діти, розглянемо різні шари землі: що це? (грунт), що це?(пісок), що це?(глина), що це? ( каміння), що це? .(вода)

Як ви вважаєте, чи пропускає земля воду? Для того, щоб знайти правильну відповідь, ми виконаємо наступний дослід. У пустих  склянках є лійки, постелений фільтрувальний папір . В одній лійці - пісок, в іншій -глина. Тепер я одночасно виллю однакову кількість води у лійки. Подивіться, чи пропускає пісок воду, чи пропускає воду глина. Яка порода пропускає воду швидше? А яка повільніше? Діти самостійно виконують завдання.  Який висновок можна зробити?

  

Висновок: пісок швидше пропускає воду, бо його піщинки не злипаються, а частинки глини дуже щільні і не пропускають воду.

 А як ви думаєте, для кого потрібна вода в землі? Діти, а чи справді вода потрібна рослинам, ми дізнаємося з наступного досліду. Щоб потрапити в третю кімнату , нам потрібно пройти по жовтій   доріжці промовляючи : « По жовтій  доріжці  підем , і в третю   кімнату зайдем»

Ось погляньте ще одна кімната лабораторії: у горщику на столі росте квітка, як вона називається? (Алое) А ще її в народі називають столітник. Ця квітка має цілющі властивості, і люди її за це так назвали. (Той, хто лікується нею, сто літ проживе).

Діти, як ви вважаєте, чи п'ють квіти воду. А давайте це перевіримо за допомогою наступного досліду. Але для цього досліду нам потрібно попросити пробачення у квітки. Раніше люди, які збирали лікарські рослини і трави для того, щоб приготувати ліки просили у них пробачення, що зірвуть їх чи пошкодять, і тільки тоді збирали їх для своїх цілей.

От і ми, квітко, просимо у тебе пробачення і хочемо, щоб ти стала для нас у пригоді.

Відрізати листочки у квітки потрібно нижні, бо вони вже старі і мають найбільші лікувальні властивості, згодом вони і самі відімруть. Спочатку ми добре поллємо квітку, почекаємо трохи.

Фізкультхвилинка

До криниці ми підемо,(ходьба на місці)

Там водиці зачерпнемо( нахили тулуба)

Принесем відром маленьким( ходьба)

І поллєм квітник щедренько

 Я відріжу гострим ножем нижній листок, а тепер прикладу паперову серветку до листка.

-  Чому серветка стала мокра?

-  Про що це свідчить?

-  Який можна зробити висновок?
Діти самостійно прикладають квітку на серветку.

-   Висновок: Квітам необхідна вода

Діти , а наші серветки стали цілющими , тому що на них залишився сік лікувальної квітки , і кріт буде прикладати ці серветки до хворого місця.

І стане здоровим .

А нам час повертатися до дитячого садочка. Давайте закриємо свої оченята і скажемо такі слова

« 1, 2., 3- в дитсадочок нас перенеси»( звучить шум ліфта)

давайте пригадаємо які ми досліди проводили і що ми визначили. хочеться сказати про те, що земля не просто поверхня, по якій ми ходимо, стрибаємо чи бігаємо, земля - це ціла система, де щось росте, живе, п'є, дихає, і потрібно берегти землю, не забруднювати її, не засмічувати. Бо згубивши одне, загине інше. Отож любіть землю, бережіть її для себе ці для інших!

 

 

 

 

 

 

КОМПЛЕКСНЕ ЗАНЯТТЯ

з художньої літератури та мовленнєвого спілкування за творами

В.О.Сухомлинського

Для чого півневі гребінець

(молодший дошкільний вік)

 

ПРОГРАМОВИЙ ЗМІСТ: Вчити дітей уважно слухати та розуміти зміст казки, відповідати на запитання. Розвивати звязне мовлення дітей, збагачувати словник новими словами: гребінець, пухнастий, клює. Продовжувати знайомити з особливостями зовнішньої будови півника та умовами його життя. Тренувати мовний апарат вправами та звуконаслідуванням, розвивати силу голосу. Виховувати любов до тварин, охайність, вміння доглядати за собою.

МАТЕРІАЛ: іграшкові тваринки, картинки, бабусина хатка, побудований зі стільчиків автобус, вірші, загадка про півника, казка В.О.Сухомлинського “Для чого півневі гребінець”, вірш І.Неходи “Півник”, костюм півника.

 

Х І Д    З А Н Я Т Т Я

Вихователь: Діти, ви любите подорожувати? То ж сьогодні ми з вами відправимося в гості до бабусі Оленки. Моя знайома бабуся Оленка живе в селі і в неї є багато різної худоби, птиці. Дуже багато цікавого ми там з вами зможемо побачити. А поїдемо ми з вами на незвичайному автобусі. Цей автобус чарівний, він тільки зможе поїхати тоді, коли дітки заспівають йому пісеньку. Ми знаємо з вами пісеньку про Веселий автобус то ж давайте заспіваємо. (Діти співають пісеньку). Ось дітки ми вже і приїхали. Виходьте, тільки не розбігайтесь. Подивіться, як у бабусі Оленки гарно на подвірї, скільки різних тварин тут живе.

Погляньте, он бігає собачка. Як вона гавкає?

Діти: гав-гав-гав

Вихователь: А ось біля неї погляньте хто бавиться?

Діти: Цуценя

Вихователь: А як цуценятко подає свій голосок?

Діти: гав-гав-гав (з меншою силою голосу)

Вихователь: А кого ви бачите біля будиночка?

Діти: Котика

Вихователь: Як він нявчить?

Діти: няв-няв-няв

Вихователь: А як нявчить маленьке кошенятко?

Діти: няв-няв-няв (з меншою силою голосу)

Вихователь: Ой, щось не видно бабусі Оленки, вона старенька і мабуть не чула що ми завітали до неї в гості. Давайте зараз я постукаю у віконечко.

Бабуся: Добрий день, мої маленькі, гарненькі діточки. Як я вас чекала до себе в гості, помічники мої, та ви ж притомилися з дороги. Сідайте будь ласка всі на стільчики та відпочиньте трішки, а я вам розповім казочку. Розповісти?

Діти: Так.

Бабуся: Ну тоді вмощуйтесь гарненько і слухайте уважно мою цікаву казочку. (Чути Ку-ка-рі-ку! Ку-ка-рі-ку!)

Діти, не дай нам хтось відпочити і послухати казочку. Так хто це пісеньку таку нам співа: Ку-ка-рі-ку?

Діти: Півник

Бабуся: Вірно! Це наш Петя-Петушок,

              Це він будить так діток,

              Щоб вставали, не проспали,

              Не спізнились в дитсадок.

(Заходить Півник – хлопчик, в яскравому костюмі)

Півник: Добрий день малята! Я почув що ви приїхали в гості до бабуні і вирішив прийти сюди і привітатися з вами. А чи знаєте ви хто я такий? Хвіст мій з узорами, чоботи із шпорами.

Діти: Півник.

Півник: Ку-ка-рі-ку! Так, я півник-гребінець. Та гребінчик мій не простий (показує). А ви хочете дізнатися для чого мій гребінець?

Діти: Так, хочемо.

Півник: Тоді давайте попросимо бабусю розповісти казочку, яку написав письменник В.О.Сухомлинський Для чого півневі гребінець.

У нашого півня червоний гребінець. Уночі, як тільки кури посідають на сідало, він бере свій гребінець і розчесує свого барвистого хвоста. Через те і хвіст у нього такий пишний. Розчесавши хвоста, півень кладе гребінець на голову. А вдень ходить розпустивши хвоста”.

Вихователь: Як називається казка яку написав В.О.Сухомлинський?

Діти: Для чого півневі гребінець.

Вихователь: Що є у півника на голівці?

Діти: Гребінець.

Вихователь: А зараз нам Півник покаже як він розчесує свій хвостик червоним гребінцем. (Півник розчесує хвостик, показує який він пишний. Він важно ходить біля паркану та махає крилами)

Бабуся: Так, що є у нашого півника на голівці, хто запамятав?

Діти: Гребінець.

Бабуся: Якого кольору гребінець?

Діти: Червоного.

Бабуся: Що робить наш Петя гребінцем?

Діти: Він розчесує хвостик.

Бабуся: А куди Півник кладе свого гребінця, після того, як розчеше хвостик?

Діти: На голівку.

Вихователь: Діти, а чи вдома у вас є гребінці, щоб розчісувати своє волосся?

Діти: Так.

Вихователь: Для чого ми розчісуємося вдень і після сну?

Діти: Щоб бути красивими, охайними.

Вихователь: Півнику, покажи як ти ходиш важно вдень розпустивши хвостика. А ви хочете бути маленькими півниками. Покажіть, як ми будемо ходити. Виходьте на галявинку до Півника і пограємося.

Фізкультхвилинка.

Ку-ка-рі-ку! (взмахи руками)

Ку-ка-рі-ку!

Іду на ногах,

В червоних сапогах! (звичайнв ходьба)

Крильцями махаю (піднімаємо руки, в сторони, вниз)

Гребінцем качаю (покачування голівкою в сторони).

Бабуся: А тепер скажіть, мої маленькі, де живе півник? А чи знаєте ви, що він їсть?

 

     Я теж годуб півника гарно,

     Щоб співав він вправно,

     Раніш сонечка вставав

     В дитсадок усіх збирав.

Півник: Я пропоную пограти в гру Розкажіть про мене.

Вихователь: Чим вкрите тіло півника?

Діти: Пірям.

Вихователь: Що є на голівці в нього?

Діти: Гребінець.

Вихователь: Скільки очей у півника?

Діти: Двоє.

Вихователь: Якого кольору дзьоб?

Діти: Жовтого.

Вихователь: Що ним робить півник?

Діти: Клює зернятка.

Вихователь: Скільки у півника ніг?

Діти: Двоє ніг.

Вихователь: Хто живе разом з півником?

Діти: Кирочки, курчата.

Півник: Я захищаю курочку і своїх маленьких пухнастих курчат. І живу у бабусі. Добре, що ви приїхали до нас у гості. А щоб ви памятали про мене, я хочу подарувати вам чарівні гребінці, щоб ви завжди розчісувались і були гарними. А зараз я поспішаю до курочки і курчаток. Коли будете у гостях у бабусі Оленки я буду вас завжди будити вранці своїм співом: Ку-ка-рі-ку!

Вихователь: Нам теж, дітки , пора до дитячого садочка, нас уже чекає наш чарівний автобус. То ж дякуємо вам бабусю Оленка за гарну казку. Та дякуємо Півникові за гарні подарунки. До побачення!

Бабуся: Дякуємо і вам що ви завітали до нас у гості. Приїзжайте до нас іще!

(Діти сідають в автобус і співають пісеньку)

Вихователь: Зупинка дитячий садок Червона шапочка. Ось ми і приїхали. Діти, ми з вами не можемо носити на голівках гребінці, то ж давайте покладемо їх у спеціальні кишеньки. І будемо завжди красивими, охайними, розчесаними, як хвостик у півника.

 

КОНСПЕКТ ЗАНЯТТЯ

Зустріч з казкою

З використанням творів В.О.Сухомлинського

(середня група)

 

ПРОГРАМОВИЙ ЗМІСТ: Закріпити з дітьми зміст знайомих казок В.О.Сухомлинського, правильно називати героїв казок, впізнавати їх з уривків, оцінювати поведінку героїв. Активізувати дитяче мовлення назвами казок, піснями. Формувати вміння відповідати на запитання за змістом казки. Уточнити уявлення про зимуючих тварин (лисиця, білка, ведмідь, заєць) про характерні особливості зовнішнього вигляду, пристосування до певного середовища. Ознайомити дітей зі змінами в природі, змінами в рослинному та тваринному світі (холодно, морозно, земля вкривається снігом, ріки взялися кригою, тварини ховаються від холоду в теплі нори, дерева одягають білі шапки і сплять аж до весни і т.д.). Розвивати сенсорні відчуття, здатність помічати красу живої природи, милуватися нею. Виховувати бережне ставлення до природи і дбайливе ставлення до тварин.

 МАТЕРІАЛ: загадки, уривки з знайомих казок “Як білочка дятла врятувала”,  “Їжачок”,  “Зайчик і місяць”, атрибути до гри  “Поле чудес”, ілюстрація до казки В.О.Сухомлинського  “Зайчик і горобина”, костюми лісових звірят, вірш про зиму.

 

Х І Д    З А Н Я Т Т Я

 

 

Вихователь: Діти, сядьте всі рівненько і слухайте мене уважно. Сьогодні в нас буде незвичайне заняття тому що до нас в гості завітали казкові герої, а які ви дізнаєтеся тільки тоді, коли відгадаєте загадки:

В темнім лісі проживає,

       Довгий хвіст пухнастий має,

                                                  Їй на місці не сидиться,

                                                  А зовуть її ... (Лисиця)

 

Я вухастий ваш дружок,

                                                 В мене сірий кожушок.

    Куций хвостик, довгу вуха,

    Я усіх, усіх боюся. (Зайчик)

 

                                                 Хоч у нього й шуба є,

                                                 Та як холод настає

                                                 Він не їсть тоді, не пє,

          А у лігво спать лягає. (Ведмідь)

 

                                                 Червонясту шубку має,

                                                 По гілках вона стрибає,

                                                 Хоч мала сама на зріст,

                                                 Та великий в неї хвіст,

                                                 Як намисто оченята.

                Хто це? Спробуй відгадати? (Білка)

(Заходять казкові герої)

Вихователь: Діти, а де живуть ці казкові герої?

Діти: В лісі.

Вихователь: Діти, а розкажіть, що ви знаєте про цих лісових звірів? (Діти розповідають, описують зовнішній вигляд кожної тварини)

Наші лісові друзі прийшли до нас із казки. Діти, а ви любите казки? Адже казки люблять не тільки  діти, а й дорослі. Казки передають із покоління в покоління. Казка нас вчить відрізняти добрі вчинки від поганих, боротися з кривдою. І тому лісові друзі прийшли до нас не з пустими руками, вони принесликонверти із завданнями і пропонують пограти в цікаву гру Поле чудес. Ну, що ви згодні пограти в цікаву гру?

Діти: Так.

(На столі стоїть барабан з стрілкою, а навколо лежать конверти із завданнями, звірята по черзі крутять барабан, на який конверт вкаже стрілка, той піднімає конверт і вихователь зачитує завдання: уривки з казки).

Вихователь: Іди, лисичко, крути барабан. З якої це казки?

Жаль стало білочці дятла. Винесла вона з дупла велику ялинкову шишку. Поклала між стовбурами і гілкою. Сів дятел біля шишки та й ну довбати її дзьобом. А білка сидить біля дупла і радіє...”

Яка біда сталася з дятликом?

Хто і як йому допоміг?

 

ІІ конверт: Почав готуватися їжачок до зими. Пішов до лісу, наколов на свої голочки сухого листя. Приніс до своєї кімнати, розіслав листя, стало ще тепліше. Ще раз пішов їжачок до лісу. Знайшов грибів, назбирав яблук, груш і приніс до своєї хатинки. Тепло і затишно їжакові, але сумно одному...

Де і як влаштував їжачок собі житло?

Кого запрошував їжачок до себе жити?

 

ІІІ конверт: Сів Зайчик під кущем, простяг лапки до Місяця, просить:

-Місяцю, любий, погрій мене своїми променями, бо ще довго сонечка чекати...

Про що просив Зайчик Місяця?

Як Місяць йому допоміг?

 

Вихователь: Молодці, діти. Ви відгадали як називаються ці казочки. Так скажіть мені будь ласка, хто ж написав ці казочки?

Діти: Василь Олександрович Сухомлинський

Фізкультхвилинка (діти імітують рухи тварин під музику)

Давайте згадаємо як ходить лисичка, ведмедик, стрибає зайчик, літає пташка.

Вихователь: А зараз нам треба трішки відпочити. Давайте всі тихенько сядемо на стільчики, покажемо звірятам як ми можемо це робити.

Вихователь: Діти, які ви знаєте пори року? Кожна пора року відрізняється своїми звуками: Літо плюскотить водичкою в річці. А як плюскотить вода в річці? Розливає тоненькі ниточки дощика. Як дзвенять краплинки дощика?

{C}-         Як осінь шелестить сухим листячком: ш-ш-ш-ш!

{C}-         А зима промовляє холодним голосом вітру: у-у-у-у!

(Під музику входить Зима).

Зима: Сніг пухнастий стелеться. Настав зимовий час. Я Зима-хурделиця. Прийшла вітати вас.

Вихователь: Діти, а подивіться, хто це завітав до нас в гості?

Діти: Зима.

Вихователь: А, що можна розповісти про зиму? Що ви про неї знаєте?

Діти: Взимку холодно, іде сніг. Діти катаються на санчатах, лижах і т.д.

Вихователь: Діти, а чому діти чекають зими? Чому вони її так люблять? Яке свято ми відмічаємо взимку? А яку ви знаєте пісню про зиму? Давайте зараз ми її заспіваємо з нашими звірятами.

Вихователь: Молодці, ви гарно заспівали пісню. Дійсно, взимку дуже холодно, земля вкривається білим, пухким снігом, дерева одягаються в білі шати, засинають аж до весни, річки беруться кригою. В народі кажуть: У зими день, як у зайця хвіст. Який у зайця хвіст?

Діти: Короткий.

Вихователь: От і день у зими короткий.

Вихователь: Відзвеніли в лісах вже пташині голоси, але ліс не спорожнів, кожен його мешканець готевався до зими. Лісові звірята ховаються від морозу та вітру в теплі нори. Але вовк і хитра лисиця виходить на полювання, ведмідь з осені вимощує сухим листям барліг і впадає у зимову сплячку аж до весни. А рудохвоста білочка носить собі в дупло лісові горішки – цих запасів їй вистачить на всю зиму. А в зайчика домівки немає і ніяких запасів він не робить. Він переховується від хижаків під кущами та пагорбами.

Вихователь: Діти, а ви хочете знати, як живеться взимку зайчику? Ось послухайте казочку В.Сухомлинського Зайчик і горобина.

{C}-         Яку пору року описано в казці?

{C}-         Що просив зайчик у горобини?

{C}-         Що відповіла горобина Зайчику?

{C}-         Чи допоміг Зайчику вітер і як?

Вихователь: Горобина дуже смачна, коли її приморозе мороз. Це лікарська рослина, вона дуже корисна, лікує різні хвороби, з неї можна робити настої, варити варення. А які ще рослини допомогають тваринам?

Діти: ягоди, гриби, горіхи, жолуді і т.д.

Вихователь: В природі немає нічого зайвого. Краса природи виявляється в різноманітності рослинного і тваринного світу. Кожне дерево, квіточка, пташка чи метелик збагачують цю красу. Не забувайте, що все в природі потрібно берегти, бо на землі немає немає нічого вічного!

 

 

 

 Родинне свято у старшій групі №4.

Свято української мови

Танок «Гімн українській мові»

Вед. Шановні батьки,діти,гості. Запрошуємо вас до нашої господи на хліб та сіль,на щире слово,на бесіду мудру,на свято української мови.

Дівчинка та хлопчик тримають хліб та сіль.

Дів.  Добрий день вам добрі люди!

        Хай вам щастя – доля буде.

        Не на день і не на рік!

      А на довгий - довгий вік.

             Хл. Гостей дорогих ми вітаємо щиро.

             Стрічаємо з хлібом, любовю та миром.

 

Вед 1. Давайте сьогодні ми поговоримо про Україну та нашу рідну мову.

 

Вед 2.Скільки ніжних,ласкавих слів придумали люди,щоб висловити свою гарячу любов до краю,де народились і живуть.

 

Дит. Люблю тебе я мила Україно!

        І все зроблю,щоб ти завжди цвіла.

       Люблю твої ліси,струмки,джерельця,

        моря глибокі,та розквітчані Карпати.

       Степи широкі,що й очима не обняти.

  Все це наша Батьківщина,все це наша Україна.

 

Танок «Гуцульський»

 

Вед1.Мова кожного народу неповторна і своя.

          Солов'їну,барвінкову,колосисту – на віки

          Українську рідну мову нам дали наші батьки.

 

Дит. Ніжна,мила,світанкова,

Ясна,чиста,колискова,

Мелодійна,дзвін котюча,

Дивна,радісна,співуча.

Дит. Лагідна,жива,казкова,

Гарна,чарівна,шовкова,

Найдорожча,добра,власна,

Мудра,сонячна,прекрасна Українська мова.

 

Дит.    Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово, 
            У барвінки зодягайся, моє щире слово.


Дит.    Колосися житом в полі, піснею в оселі, 
           Щоб зростали наші діти мудрі і веселі.


Дит.    Щоб на все життя з тобою ми запам'ятали, 
           Як з колиски дорогої мовоньку кохали.

 

Дит.    Мова наш душевний код,даний нам від роду.

            А без мови наш народ,не був би народом.

 

Дит.  Слово до слова складається мова,

          Мова до мови,буде розмова.

Ведуча. Найкоштовніший скарб нашого народу,перлина мелодійності мови

Українська пісня.

 

  Пісня «Українська мова»

Дит. Як не любити нашу мову?

         Мені вона найкраща в світі,

         Гарніша ніж весняні квіти,

         Ти наше диво калинове,

         Кохана материнська мова!

Дит.  Плекаєм в серці кожне гроно,

          Прозоре диво калинове,

          Хай квітне, пламенить червоне гроно,

          В сім'ї великій,вольній,новій.

Танок «Калинки»

Дит.      Н е цурайтесь люди мови,рідного джерельця,

               Хай вона струмочком буде,хай дійде до серця.

Дит.      Хай вона в піснях лунає,кожен день і в свято.

              Соловейком хай співає в українській хаті.

 

Пісня « Хата моя»

Вед.          Дід приїхав із села,ходить по столиці.

                  Має гроші не мина,жодної крамниці. Попрохав він:

Дід.           Покажіть мені той кухлик,що стоїть ось з краю.

Продав.    Шо? Чево? Я не нонимаю.

Дід.           Кухлик,люба,покажіть,той,що збоку смужка.

Продав.     Да какой же кухлик здесь, если ето кружка!

Вед .         На Вкраїні живете,і не знаєте мови?

Продав.   У Меня єсть свій язик,нє к чему мне мова.

Дід.          Цим пишатися не слід,бо якраз така біда в моєї корови,

                 Має бідна язика,та не знає мови.

 

Дит. Моя рідна Батьківщина,має назву Україна.

        В мене й нація своя,українець в мами – я .

        Є у мене й рідна мова,де вкраїнське кожне слово.

Дит. Красивий,щирий,рідний край,

        І мова наша солов’іна.

        Люби,шануй,оберігай,

        Той край,що зветься Україна!

Дит. Люблю тебе моя Вітчизна мила,твої поля і небо голубе.

Україно! Ти для мене диво!

На землі великій ти єдина,

Гарна,неповторна,

РАЗОМ : НАША СЛАВНА Україна!

     

Танець «Синє небо,жовте поле»

Вед. Сім’я, родина, рід –

        Які слова святі.

        Вони потрібні кожному в житті. Якщо зміцніє хоч одна родина-

        Міцніша стане наша Україна.

 

Дит.  Українка я маленька,українці батько,й ненька.

         Буду я навчатись,мови золотої,

         У трави веснянки,у гори крутої,

        Щоб раділа з мене Україна мати!

Дит.  Гей,яка чудова,свіжа і багата,

         Українська мова,мова мами,й тата!

         Мова,мами й тата,дідуся й бабусі,

        Знаю її добре,ще краще навчуся.

Дит. Рід,родина,сім'я,серед них - маленька я,

        Мов перлинка – намистинка,

        Я – дівчинка українка,

       Бо козацького я роду,рідну землю люблю зроду!

 

Вед.  Наша родина – це не тільки мама й тато. Що то за родина, в якій немає старійшин роду, тобто бабусь і дідусів! Бабуся – берегиня роду, невгамовна трудівниця, її руки не знають спочину ніде і ніколи.

Вірш про бабусю.

 

 

Пісня – танок «Бабуся»

 

Вед. «З родини йде життя людини» – говорить народна мудрість. І це справді так. Як із струмочка починається ріка, так і життя починається з родини.

Дит.  Хай живе наш рідний дім!

         Тепло й затишно у нім.

         Тут і тато,тут і ненька,

         І бабусенька рідненька.

Дит.  І веселий наш дідусь,

         Крутить пишний русий вус.

         Хай живе наш рідний дім,

         Тепло й затишно у нім!

Вед. А зараз трішки пограємось з батьками.

Конкурс 1..
Казковий (без підготовки для всіх батьків).
- Назвіть головних героїв казки “Колобок”.
- Скільки героїв у казці “Рукавичка”?
- Якими словами починається казка “Ріпка”?
- Яку казку знають усі українські діти, навіть ще не вміючи добре говорити?

(“Курочка Ряба”)
- Хто “битий небиту везе”?
(“Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат”)

Конкурс з татами.

 

 Дорога родино! Усе сказане сьогодні стосується кожного: і сім’ї, і громади, і наших дітей – майбутніх громадян рідної держави. Нехай же це свято об’єднає нас усіх у найважливішій справі – вихованні нового покоління, у сподіванні радісного завтра!

Ведуча.  Діти! Коли станете дорослими, не забувайте рідний дім, батьків, які робили і роблять усе для того, щоб ви виросли справжніми людьми. Любіть рідний край, землю, захищайте її, будьте патріотами нашої рідної держави України.

Танок «Долоньки»